БАБІ́Й Яків Степанович (09. 08. 1939, с. Великий Жванчик Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл.) — лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1981), професор (1988). Державні нагороди СРСР. Закін. Вінн. мед. ін­ститут (1962). Працював рентґенологом у Дунаєвец. райлікарні Хмельн. обл. (1962– 64); м. н. с. Київ. НДІ екс­перим. та клін. онкології (1966–70); ст. н. с. (1971–81), завідувач від­ділу (1981–89) Київ. н.-д. рентґено-радіолог. та онколог. ін­ституту; від 1989 — завідувач від­ділу Київ. міськ. консультат.-діагност. центру, за сумісництвом — професор кафедри променевої діагностики Київ. мед. академії післядиплом. освіти. Був гол. рентґенологом МОЗ України (1988–95). Наук. діяльність повʼязана з роз­робле­н­ням питань рентґенодіагностики захворювань щитоподіб. залози, легень, середості­н­ня, в остан­ній час — променевої діагностики (рентґенол., компʼютер. та магнітно-резонанс. томо­графія захворювань різних органів і систем у дорослих і дітей). Президент Асоціації радіологів України (від 1989). Гол. ред. наук. зб. та ж. «Променева діагностика та променева терапія» (від 1997).