БАЖА́Л Іван Гаврилович (29. 12. 1929, м. Ромни Сум. обл. — 20. 07. 1982, Київ) — хімік-технолог. Брат М. Бажала. Доктор технічних наук (1973), професор (1980). Державна премія України в галузі науки і техніки (1994, посмертно). Закін. Київ. технол. ін­ститут харчової промисловості (1955). Працював інж. на цукр. заводі (1955–57); 1960–62 — молодший науковий спів­робітник Центр. НДІ цукр. промисловості; 1963– 68 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту заг. і неорган. хімії АН УРСР; 1968–73 — старший науковий спів­робітник, 1973–77 — завідувач від­ділу Ін­ституту колоїд. хімії та хімії води АН УРСР; 1977–82 — завідувач від­ділу Ін­ституту тех. теплофізики АН УРСР. Наукові дослідже­н­ня у галузі теорії й практики кри­сталізації цукру, цукр. виробництва, зокрема під­вище­н­ня врожайності та цукристості цукр. буряків, вдосконале­н­ня технології цукр. виробництва в Україні.