БАЗИЛІ́ВСЬКИЙ Микола Пимонович (07. 07. 1909, м. Чигирин, нині Черкас. обл. — 25. 07. 1993, Київ) — театро­знавець, публіцист. Член СЖУ (1968). Закін. Київський університет (1938). Викладав у Донец. пед. ін­ституті і Київ. університеті (1938–64, з пере­рвами), працював зав. літ. частини Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка (1950–54). Від 1925 публікував стат­ті, роз­відки з питань літ-ри та мистецтва: «Т. Шевченко й А. Олдрідж», «Т. Шевченко й А. Харамбашич», «“Живописна Україна” в критиці й мистецтві», «Рєпін і Україна», «Мости дружби» (про укр.-груз. театр. звʼязки), «Італійське від­лу­н­ня» (про укр.-італ. літ.-мистец. звʼязки), «Іван Франко і театр», а також нариси про П. Саксаганського, Дні­прову Чайку, В. Чаговця, А. Бучму, Г. Юру, Ю. Шумського, М. Крушельницького, Н. Ужвій, О. Ватулю, П. Сергієнка, Г. Нудьгу, Ю. Меженка, спогади про М. Рильського, А. Малишка.