Бекбаулов Уразак (Оразак)

БЕКБАУ́ЛОВ Уразак (Оразак) 01. 03. 1929, с. Назархан, Каракалпакія, Узбеки­стан — 20. 03. 1992, м. Нукус, Каракалпакія, Узбеки­стан) — каракалпацький письмен­ник, літературо­знавець. Кандидат філологічних наук (1967). Заслужений діяч науки Каракалп. АРСР (1977). Закін. Каракалп. пед. ін­ститут (Нукус, 1949). Працював учителем, методистом та н. с. Ін­ституту мови та літ-ри Каракалп. від­діл. Узб. АН. Автор істор. роману «Біруні» (1977) — про середньоазіат. вченого-енциклопедиста 10–11 ст. та роману «Володимир Каракалпаков» (1987) — про долю рос. інтелігента, вихідця з Каракалпакії, син якого, П. Каракалпаков-Востоков, став ви­значним укр. і рос. актором. Велике місце у творчості Б. за­ймає шевченків. тема: повість «Тарас Аралда» («Тарас на Аралі», 1964; укр. перекл.– К., 1975), нарис «Манғышлақ тағы Тарас тереги жанындағы ойлар» («Думи біля Тарасового дерева в Мангишлаці», 1964), стат­ті «Тарас Шевченко в Каракалпакії» (1961), «Незабутній велетень», «Сліди не стираються» (1964) та ін. Усі твори Б. опубл. в Нукусі. З доп. «Шевченко в каракалпацькій літературі» ви­ступив на 15-й Наук. Шевченків. конф. (Одеса, 1966; опубл. українською мовою у зб. праць цієї конф., 1968). Укр. мовою окремі твори Б. пере­клав С. Тельнюк.

Завантажити статтю