КОСТЕ́ЛЬНИК Осиф (30. 11. 1903, с. Петровці, нині Хорватія — 21. 06. 1936, там само) — русинський письмен­ник, публіцист у Хорватії. Закінчив юридичний факультет Заґребського університету (1926). Працював юристом у містах Вуковар (нині Хорватія), Шабац (нині Сербія), Сараєво. Літературну діяльність роз­почав спів­­працею з хорватською католицькою газетою «Луч». Писав по-русинськи. Оповіда­н­ня і стат­ті вміщував у газеті «Руски новини» («Роз­вязани руки», «Чеж­­ки дні», обидва –1926; «Мойо польо», 1927 та ін.) та збірнику «Руско-українски алманах бачванско-сримских писательох» (Осієк, 1936). Разом із Д. Биндасом зібрав, упорядкував і видав збірник фольклору «Южнославяньских Русинох народни писнї» (Нови Сад, 1927). Від­стоював самобутність юго­славських русинів. Оповіда­н­ня, вірші і стат­ті К. опублікував у книзі «Позберани твори» (Нови Сад, 1981). Його імʼям на­звано культурно-просвітнє товариство у м. Ву­­ковар.