Бершадський Григорій Соломонович
Визначення і загальна характеристика
БЕРША́ДСЬКИЙ Григорій Соломонович (21. 06(03. 07). 1895, м. Шпола Київ. губ., нині Черкас. обл.– 14. 10. 1963, Москва) — графік, живописець. Навч. у студії П. Власова (м. Астрахань, Росія; 1908– 13) та Одес. худож. училищі (1913– 15). Працював 1920–23 у Харкові, від 1923 — у Москві. 1957– 62 виконував шрифти для НДІ «Поліграфмаш». Учасник виставок від 1915. Персональна — у Москві (1956). Оформлювач та ілюстратор книг «Шанхайские письма» І. Рогачевського (1925), «Отречение» Ю. Сльозкіна (1937), «Рассказы» А. Упіта (1947), «Стихотворения» А. Венцлова (1952), «Детство, отрочество, юность» Л. Толстого (1954), «Всеобщая история кино» Ж. Садуля (1958) та ін.
Тв.: портрети — матері (1916), А. Луначарського (1921), угор. художника А. Кейля (1933), дівчини (1938), Я. Свердлова (1947); пейзажі — «Шатура» (1928), серія «Сенеж» (1949).
В. А. Афанасьєв
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — матері (1916), А. Луначарського (1921), угор. художника А. Кейля (1933), дівчини (1938), Я. Свердлова (1947); пейзажі — «Шатура» (1928), серія «Сенеж» (1949).
Завантажити статтю
Людина 
