БІДЕ́НКО Микола Микола­йович (22. 05. 1951, с. Гейсиха Ставищен. р-ну Київ. обл. — 02. 02. 2016, там само) — поет, пере­кладач. Член НСПУ (1996). Закін. Київський університет (1978). У звʼязку зі станом здоровʼя (інвалід 1-ї групи) за фахом не працював. Від серед. 70-х рр. редагував колгоспну багатотиражку; 1985–88 викладав укр. мову та літературу у вечір. школі. 1993 організував регіон. товариство інвалідів «Алтея» та мале під­приємство для праце­влаштува­н­ня інвалідів. Поезія Б. — спроба максимально мобілізувати худож. текст. З цією метою літератор намагається уникнути сполучної тканини твору. Він лишає тільки ключові фрази, котрі мають бути самодо­статніми й водночас — частиною смислу. Текс­тові провали, що при цьому утворюються, зникають, як тільки приходить у рух власна думка, мисле­н­ня читача. Цьому сприяє й смислова композиція вірша, укладена за принципом кіномонтажу. Б. — поет медитації; абстрактне функціонує на рівних правах із живим предметом. Пере­кладав з чес., польс., словац. мов.