Бар’яхтар Віктор Григорович

БАРʼЯХТА́Р Віктор Григорович (09. 08. 1930, м. Жданов, нині Маріуполь Донец. обл. — 25. 08. 2020, Київ) — фізик-теоретик. Доктор фізико-математичних наук (1965), професор (1966), академік НАНУ (1978). Герой України (2010). Заслужений діяч науки і техніки України (1980). Держ. премії УРСР (1971, 1986) та України (1999) в галузі науки і техніки, премії ім. К. Синельникова (1978), ім. М. Крилова АН УРСР (1985), ім. М. Боголюбова АНУ (1993), Між­народна премія ім. М. Боголюбова РАН (1999). Золота медаль ім. В. Вернадського НАНУ (2008). Навч. у Ленінгр. університеті (1948–51), закін. Харків. університет (1953). У 1954–72 — науковий спів­робітник, нач. лаб. Укр. фіз.-тех. ін­ституту (Харків); 1973–82 — завідувач від­ділу, заст. дир. з наукової роботи Донец. фіз.-тех. ін­ституту АН УРСР одночасно 1978–82 — голова Донец. наук. центру АН УРСР; 1982–85 — завідувач від­ділу Ін­ституту теор. фізики АН УРСР; 1985–89 — директор, завідувач від­ділу теор. фізики Ін­ституту металофізики АН УРСР; одночасно 1982–89 — академік-секр. Від­діл, фізики й астрономії АН УРСР, 1989–90 — віце-президент, 1990–98 — 1-й віце-президент НАНУ; від 1995 — директор Ін­ституту магнетизму НАНУ. Організатор і перший декан фіз.-мат. факультету Нац. тех. університету України «Київ. політех. ін­ститут» (1996). Очолював наук. центр Держ. комітету науки й техніки АН СРСР з матеріало­знав. про­блем високотемператур. над­провід­ності (1987–89). Засн. і президент Укр. фіз. товариства (1990–94). Спільно з О. Ахієзером та С. Пелетмінським перед­бачив явище магнето­акуст. резонансу (1956). Автор квант. теорії термогальваномагніт. явищ у металах і напів­провід­никах (1963–65), теорії релаксац. високочастот. процесів та явищ пере­носу у феро- (1959–62) та антиферомагнетиках (1972–75). Дослідив взаємодію магнонів з дис­локаціями в реал. кри­сталах (1965). За­пропонував новий механізм релаксац. процесів у плазмі в магніт. полі (1964). Автор теорій неліній. залежностей термодинам. характеристик над­провід­ників від тиску й концентрації домішок (1964–70); релаксац. процесів у над­провід­никах. Дослідив динаміку циліндрич. магніт. доменів (1972–77). Після від­кри­т­тя явища високотемператур. над­провід­ності (ВТНП) брав участь у роботах з аналізу електрон. структури й магніт. властивостей ВТНП, по­глина­н­ня звуку. Серед учнів Б. — А. Боровик, В. Варюхін, Ю. Горобець, В. Клепиков, В. Криворучко, В. Попов, В. Семиноженко, Є. Стефановський, В. Тарасенко, Д. Яблонський.

Завантажити статтю