Білоконь Никифор Григорович
БІЛОКО́НЬ Никифор Григорович (24. 03(06. 04). 1909, с. Букатинка, нині Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл. — 21. 10. 1975, Херсон) — письменник. Член СПУ (1962). Закін. Херсон. пед. інститут (1934). У 1934–47 — худож. кер. та реж. в обл. театрах Тюмені, Курська, Миколаєва, Херсона. Під час 2-ї світової війни співпрацював із Микол. укр. театром ім. Т. Шевченка (евакуйов. до м. Тайга Кемеров. обл., РФ). Переклав українською мовою п’єси В. Вишневського «Раскинулось море широко», російською — В. Суходольського «Кармелюк». Кер. літ. об’єдн. при ред. херсон. обл. г. «Наддніпрянська правда» (1952– 64), відп. секр. Херсон. організації СПУ (1968–71). Друкувався від 1951. Автор поет. зб. «Я ще, друзі, молодий» (Сф., 1958), «Поправки дядька Савки» (Хн., 1961), «Припарки дядька Савки» (К., 1964), «Щипавки дядька Савки» (О., 1965), «Савчин ужинок» (О., 1969), поеми «Савчине весілля» (О., 1968). Розробляв жанр «щипавок» — сатир. побутових малюнків дидакт. спрямування. У «межах дозволеного» висміював бюрократизм, соц. демагогію, недоліки сімей. виховання, сусп. звичаїв. Наскріз. образ творчості — дядько Савка — дотепний, лукавий, спостережливий виходець із народу. Ліричні та жартівливі поезії поклали на музику композитори З. Компанієць, Я. Цегляр, Г. Копосов, К. Лістов.
Рекомендована література
- Буркатов Б. Лікувати можна й сміхом // Колгоспне село. 1962, 9 січ.;
- Моторний О. Припарки на мильній піні // Вітчизна. 1965. № 4;
- Куликівський В. Творець країни сміху // Південна правда. 1969, 6 квіт.
Завантажити статтю
Людина 
