Біляшівський Микола Миколайович

БІЛЯШІ́ВСЬКИЙ Микола Миколайович 29. 03(11. 04). 1914, Київ — 25. 05. 1980, там само) — фахівець з гідротехніки, гідравліки. Син Миколи, батько Бориса Біляшівських. Доктор технічних наук (1959), професор (1966). Учасник 2-ї світової війни, мав бойові нагороди. Закін. вечір. гідротех. факультет Київ. гідромеліорат. інституту (1937). У 1930–32 працював на проектуванні торфорозробок як робітник-гідротехнік, 1932–34 — на проектуванні та буд-ві риб. ставів, 1935 — на сан.-меліорат. та військ.-топогр. роботах, брав участь у буд-ві каналу «Москва — Волга» (1936). До вересня 1943 працював інж. в Інституті гідрології в Києві. У січні–лютому 1944 — гол. інж.-гідротехнік Київ. обл. риб. тресту; лютому–квітні 1944 перебував у спецтаборі НКВС, після чого був відправлений у діючу армію. Під час взяття Кьоніґсберґа (нині Калінінград, РФ) був поранений, демобіліз. 1946. У 1946–80 працював в Інституті гідромеханіки АН УРСР: від м. н. с. до завідувач відділу фільтрації (від 1961) та зав. сектору. Серед розробок Б.: поліпшений тип водоскид. гребель із кам’яного накиду, теорії сполучення б’єфів гасників збиткової енергії та кріплення дна за всіма типами водоскид. споруд; теорія неліній. пульсаційної фільтрації у великошпар. матеріалах та умови стійкості зворот. фільтрів; стаціонарна та нестаціонарна фільтрації на великих площах і застосування зворот. фільтрів із мінер. волокнистих матеріалів.

Рекомендована література

1. Николай Николаевич Беляшевский: Некролог // ГС. 1980. № 9.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю