Колодзінський Михайло Франьович

КОЛОДЗІ́НСЬКИЙ Михайло Франьович (псевд.: Кум, Бурун, Генерал, Гузар; 26. 07. 1902, с. Пот­очище, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. — 19. 03. 1939, c. Солотвине, нині смт Тячів. р-ну Закарп. обл.) — військовик. Закін. Коломий. гімназію (нині Івано-Фр. обл., 1924), від 1927 навч. на правн. факультеті Львів. університету. При­званий до польс. армії, де після навч. у старшин. школі 1928 отримав офіцер. зва­н­ня. Член УВО (1922), військ. референт її першої кра­йової екзекутиви на зх.-укр. землях (1929). За націоналіст. діяльність неодноразово за­арешто­­ву­­вав­­ся, був по­збавлений офіцер. зва­н­ня. Як чл. ОУН від­ряджений за кордон з метою продовжити ви­вче­н­ня військ. справи. Проживав у Італії, Австрії, Бельгії. Написав низку праць з теорії воєн. мистецтва, серед яких — «Українська воєн­на доктрина», «Воєн­не значе­н­ня і стратегічне положе­н­ня Закарпа­т­тя», «Полковник Іван Богун», «Польське пов­ста­н­ня 1863 р.», «Залізнична комунікація в СРСР», «Боротьба італійців за незалежність і соборність», «Партизанська війна». У січні 1939 під псевд. полковник Гузар при­їхав до м. Хуст (нині Закарп. обл.), де взяв актив­­ну участь у формуван­ні військ. під­роз­ділів Карпат. Січі (від березня — її командувач). Роз­робив план організації ЗС Карпат. України. Керував боєм 13–14 бе­­резня 1939 у Хусті з чес. війсь­­ками, припинив опір тільки після наказу А. Волошина. Від­мовився прийняти угор. ультиматум про припине­н­ня боротьби й із гол. силами від­ступив у напрямі гір для роз­горта­н­ня нової лінії оборони. Важкопораненим потрапив у полон. Роз­стріляний угорцями.

Літ.: Ху­данич В. Михайло Колодзінський // Календар українців Угорщини на 2000 рік. Уж., 2000; Посівнич М. Воєн­но-політична діяльність ОУН у 1929–1939 роках. Л., 2010.

М. Р. Посівнич

Завантажити статтю