Бібик Олексій Павлович

БІ́БИК Олексій Па­влович (05(17). 10. 1878, Харків — 18. 11. 1976, м. Мінеральні Води, РФ) — прозаїк, драматург. Закін. церк.-приход. училище. Від 1895 — учасник робітн. гуртка. Член Харків. с.-д. організації (від 1896). Один із організаторів першотравневої демонстрації 1900 у Харкові. У січні того ж року увʼязнений, висланий на 3 р. у Вʼятську губ. 1903 заарешт. удруге за рев. пропаганду серед селян, висланий в Архангел, губ. на 5 р. 1905 за амністією повернувся до Харкова. Прихильник меншовиків-плехановців. Учасник 4-го обʼ­єд­навчого зʼ­їзду РСДРП (1906, Стокгольм). 1905–10 пере­бував на нелегал, становищі. 1911–15 — кон­структор, завідувач від­ділу палив, двигунів на Рос.-Балт. вагон. заводі в Ризі. Під час воєн. дій 1918–20 допомагав більшовикам. 1920 ви­йшов з партії меншовиків. У 20-х рр. пере­бував на інж.-тех. посадах. Від 1932 працює у царині літ-ри. 1937 ре­прес. (10 р. таборів на Пн. Уралі). Твори опублік. у журналах «Мир Божий», «Современ­ный мир», «Журнал для всех», г. «Курьер» та ін. Оповіда­н­ня «Приятели» ви­йшло окремою книгою (X., 1905; опубл. також під заголовком «Швырок»). Осн. твір дореволюц. років — роман «К широкой дороге» (С.-Петербург, 1914), який критика роз­глядала як «яскраве, правдиве слово» про робітн. демократію («За правду», 1913, 3 жовт.). У продовжен­ні роману «На черной полосе» (Москва, 1922) від­творено життя героя у період між подіями 1905–07 і 1917. У 1959 пере­робив обидві книги, обʼ­єд­навши їх в одну з на­звою «К широкой дороге». Твір має автобіогр. характер та істор.-докум. вартість. Події воєн. дій 1918–20, дійсність 20–30-х рр. стали основою повісті «Новая Бавария» (1926), пʼєс «В ночную смену» (1917), «Разрыв» (1927), «Архипов» (1935) та ін.

Завантажити статтю