Комаров Володимир Леонтійович
КОМАРО́В Володимир Леонтійович (Комаров Владимир Леонтьевич; 01(13). 10. 1869, С.-Петербург — 05. 12. 1945, Москва) — російський ботанік. Академік АН СРСР (1920). Герой Соц. Праці (1943). Сталінcька премія (1941, 1942). Державні нагороди СРСР. Учень А. Бекетова, І. Бородіна, на формування його наук. інтересів також значно вплинув С. Коржинський. Закін. С.-Петербур. університет (1894), де від 1898 й викладав (від 1918 — проф.); водночас від 1899 працював у Ботан. інституті АН СРСР у Ленінграді (нині С.-Петербург; присвоєно його імʼя). Брав участь в експедиціях у Середню Азію (1892–93), на Далекий Схід, у Маньчжурію, Корею (1895–97), на Камчатку (1908–09) та ін., зібрав велику гербарну колекцію. У праці «Флора Маньчжурии» (т. 1–5, 1901–07), завдяки якій набув знач. популярності, описав 1700 видів рослин (із них 84 — вперше). Започаткував використання у ботаніці терміна «раса». Вивчав проблеми виду та видоутворення у рослин, еволюцію рослин. світу. Один із розробників морфол.-геогр. методу в систематиці. Президент АН СРСР (1936–45), Всесоюз. ботан. товариства (від 1930). Від 1932 очолював колектив учених, які готували до вид. 30-томну «Флору СССР» (Ленинград, 1934–64). РАН заснувала премію ім. К. Його імʼя також присвоєно Гір.-тайговій станції Далекосхід. відділ. РАН (Примор. край, РФ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Происхождение растений. Ленинград, 1933; Учение о виде у растений. Москва; Ленинград, 1940; Избранные сочинения. Т. 1–12. Москва; Ленинград, 1945–58.
Рекомендована література
Завантажити статтю
