КОМАРО́В Михайло Федорович (крипт. і псевд.: М. К., М. У., М. Уманець, М. Комар, М. Неїжмак та ін.; 11(23). 01. 1844, с. Дмитрівка, нині Петропавлів. р-ну Дні­проп. обл. — 06(19). 08. 1913, Одеса) — бібліо­граф, літературозна­вець, етно­граф, мово­знавець, пере­кладач, громадський діяч. Батько Маргарити, Богдана, Лю­­бові, Віри та Галини Комарових. Закін. юрид. факультет Харків. університету (1867). Працював 1867–79 присяж. повіреним Острогоз. окруж. суду Воронез. губ. (Росія), у су­­дових установах Києва, м. Умань (нині Черкас. обл.); від 1887 — нотаріус в Одесі. Літ. діяльність роз­почав 1865 заміткою в «Ека­­теринославскихъ губернскихъ вѣдомостяхъ» про два варіанти думи про Саву Чалого. Уклав «Бібліо­графічний покажчик нової української літератури (1798–1883)» (К., 1883), «Библио­графический указатель материалов для изучения жизни и прои­зведений Т. Г. Шевченко» // «КС», 1886, № 3–5, «Т. Шевченко в литературе и искус­стве: Библио­графический указатель материалов для изучения жизни и прои­зведений Т. Шевченко» (О., 1903), «Библио­графический указатель музыкальной и литературной деятельности Н. В. Лысенко» // «КС», 1904, № 1, «Бібліо­графічний покажчик ви­дань Котляревського, творів та писань про нього» // «На вічну памʼять Котляревському», К., 1904, зб. бібліогр. мат. «Українська драматургія (1815–1906)» (1906), «До “Української драматургії”» (1912), альманах «Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російсь­ких, білоруських і польських поетів» (1912; 2001; усі — Одеса), під­готував «Матеріали для біб­ліо­графічного словника українських авторів» та «Бібліо­графічний покажчик українського друку» (рукописи не збереглися). Зі­брані ним етногр. матеріали вміщено у кн. «Нова збірка народних малоруських приказок, прислівʼїв, помовок, загадок, замовлянь і шептань» (О., 1890). Спів­укладач 4-томного «Словаря російсько-українсь­кого» (ви­даний у додатку до г. «Зоря», Л., 1893–98). Автор істор. роз­відок «Оповіда­н­ня про Бог­дана Хмельницького. Як визволив він Україну від неволі польської» (1901), «Оповіда­н­ня про Антона Головатого та про по­­чаток Чорноморського Козаць­кого війська» (обидві — С.-Пе­тербург, 1901), «Запорожські вольності» (2-е вид. — К., 1917). Опублікував від­найдені твори С. Ру­данського, В. Забіли, Є. Гре­­бінки, К. Думитрашка, П. Гулака-Артемовського, О. Сторожен­ка. Пере­клав українською мовою праці «Роз­мова про небо та землю» (К., 1874) та «Роз­мова про земні сили» (К., 1875) О. Іванова, «Нариси народної русько-української історії» (Т.; Л., 1886) і мо­­но­графію «Бог­дан Хмельниць­­кий» (Т.; Л., 1888–89) М. Костомарова, повість «Тарас Бульба» М. Гоголя (О., 1909) та ін.