Комарова Любов Михайлівна

КОМАРО́ВА Любов Михайлівна (30. 12. 1875(11. 01. 1876), м. Острогозьк, нині Воронез. обл., РФ — 28. 08. 1937, Одеса) — перекладачка. Дочка Михайла, сестра Богдана, Віри, Галини і Маргарити Комарових. Закін. гімназію в Одесі, здобула ступ. д-ра меди­цини в Університеті м. Монпельє (Фран­ція). Працювала у притулку для підкинутих дітей в Одесі; у серед. 1920-х рр. — в Одес. відділ. Держ. видавництва України. Від 1887 — учасниця одес. літ. товариства «Молода громада», що продовжувало традиції київ. «Плеяди». У перекл. К. вийшли наук.-популярна пра­ця англ. фізико-хіміка М. Фара­дея «Історія свічки» (1924), ро­­ман франц. письменника В. Гю­­ґо «Дев’яносто третій рік» (К., 1928; Х., 1932; спільно з О. Косач-Кривинюк), праця Д. Лавро­ва «Основи фармакології і то­ксикології» (спільно з братом).

Рекомендована література

1. Зленко Г. Д. Гніздо Комарових // Зленко Г. Д. Пошук для прийдешнього: Вибр. розповіді літ. слідопита. О., 2004.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю