АНТОНЕ́ВИЧ Микола (25. 12. 1840, с. Незвіски, нині Чернів. обл. — 1919) — громадський і політичний діяч, історик. Доктор філософії (1864). Закін. богослов. факультет Віден. університету (1859). 1865–66 викл. у Пере­мишл. гімназії. У 1867–89 неодноразово обирався послом до Галиц. сейму. 1889–92 — за­ступник голови Руського клубу в Галиц. сеймі. Як посол А. під­німав пита­н­ня зміни виборчого закону; викривав поруше­н­ня під час виборів; домагався поліпше­н­ня матер. становища викладачів. Декларативно заявляв, що ви­знає окремішність укр. нації від московської лише тоді, коли це буде доведено наукою; негативно ставився до укр. літ-ри. А. — головуючий на першому руському вічі у Львові (1880). Від 1889 — голова «Руської Бесіди» в Пере­мишлі та новозаснованого товариства «Віра». 1894 ви­ступив проти консолідації народовецького та москвофільського клубів у сеймі. Балотувався до австр. парламенту (1885, 1891), зокрема 1895 був конкурентом І. Франка. А. автор статей: «Waragen und Russen» (1882), «История пере­мышльской церкви» // «Новый проломъ», 1885, № 282; «Вспоминка о М. А. Качковскомъ» // «Слово», 1878, № 125, 126 та ін. 1891 написав брошуру «Галицко- рус­ская политика», де ви­ступив з критикою політиків «нової ери».