КОМАРО́В Семен Андрі­йович (24. 05(05. 06). 1892, Луганськ — 29. 03. 1964, м. Філадельфія, штат Пенсильванія, США) — фі­зіолог, біо­хімік. Доктор медицини (1926), філософії (1935). Закінчив Харківський університет (1915), де від­тоді й працював на кафедрі медичної хімії. Від 1922 — прозектор кафедри фізіології Латвійського університету (Риґа); від 1930 — в Університеті Мак-Гілл (м. Монреаль, Канада); 1942–1964 — в Університеті Темпл (Філадельфія). Ви­вчав вплив екс­тр­активних речовин мʼязової тканини на секреторну діяльність залозистого апарату тонких кишок, шлункові білки і муко­протеїди, пепсин, шлункову секре­цію в собак. Довів, що гастрин є поліпептидом, а не гістаміном; наявність як мінімум двох різних муко­протеїдів у шлунковому соку; пе­ревагу гелю гідроокису алюмінію над гідрокарбонатом натрію в захисті слизової оболонки шлунка.