КОМИШУВА́ХА  — селище міського типу Оріхівського ра­йону Запорізької області. Комишуваській селищній раді під­порядковані села Григорівське та Одарівка. Знаходиться на р. Кін­­ська (басейн Дніпра) та її притоці Комишуватка, за 31 км від райцентру. Площа 6,77 км2. Населе­н­ня 5433 особи (2001, складає 83,2 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична станція Фісаки. По­близу Комишувахи вия­­влено значні поклади залізної руди, а також марганцевої руди, буре вугі­л­ля, каоліни, білі кварцові піски, вапняки та граніти. На околицях роз­ташовані низка курганів, по­близу од­­ного з них зна­йдено камʼяну со­­киру-молот доби бронзи (2 тисячі до нашої ери). На лівому березі р. Кінсь­ка, за 4 км на Схід від смт збереглися залишки восьми­променевої Микитської фортеці (1770), яка входила до укріплень Дні­провської лінії. Саме як поселе­н­ня для сімей її солдатів й була заснована К. Спочатку воно називалося Павлівка. Після ліквідації 1775 Запорізької Січі тут оселилося кілька сімей запорозьких козаків. Згодом у Комишувасі почали прибувати кріпаки-втікачі, а також державні селяни. Жителі за­ймалися скотарством і каменотесним промислом. 1777 у Комишувасі меш­кало 307, 1859 — 1660, 1899 — близько 4,2 тисячі, 1913 — 5177 осіб. На початок 20 столі­т­тя працювали цегельні і черепично-цементні заводи, 8 вітряків, низка каменотесних, гончарних, бондарних, повстяних і колісних майстерень. Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Комишуваські селя­ни чинили опір насильницькій колективізації. Вони потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 106), за­знали сталінських ре­пресій. Від 3 жовтня 1941 до 19 вересня 1943 — під німецько-фашистською окупацією. Гітлерівці в Комишувасі створили табір, у якому утримували близько 12 тисяч радянських військовополонених. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювало 937 жителів, з них 399 загинуло. 1945–63 — райцентр. Від 1957 — смт. 1959 мешкало близько 5,5 тисячі, 1970 — 5,6 тисячі, 1979 — 6,6 тисячі, 1989 — 6,5 тисячі, 1999 — 6,1 тисячі осіб. Нині працюють залізобетон­них виробів, транс­порт­них засобів і алюмінієвий заводи, картон­на фабрика. У Комишувасі — загальноосвітня школа, спеціальна школа соціальної реабілітації, дитсадок; Будинок культури, Будинок творчості дітей та юнацтва, бібліотека, музична школа; лікарня. Діє Свято-Єлизаветинський жіночий монастир УПЦ МП. Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видатних уродженців — майстер лозоплеті­н­ня І. Бі­рюк, радянський партійний діяч І. Грушецький.