Комишуваха
Визначення і загальна характеристика
КОМИШУВА́ХА — селище міського типу Оріхівського району Запорізької області. Комишувас. селищ. раді підпорядк. села Григорівське та Одарівка. Знаходиться на р. Кінська (бас. Дніпра) та її притоці Комишуватка, за 31 км від райцентру. Площа 6,77 км2. Насел. 5433 особи (2001, складає 83,2 % до 1989), переважно українці. Залізнична ст. Фісаки. Побл. К. виявлено значні поклади заліз. руди, а також марганц. руди, буре вугілля, каоліни, білі кварц. піски, вапняки та граніти. На околицях розташ. низка курганів, побл. одного з них знайдено кам’яну сокиру-молот доби бронзи (2 тис. до н. е.). На лівому березі р. Кінська, за 4 км на Сх. від смт збереглися залишки восьмипромен. Микит. фортеці (1770), яка входила до укріплень Дніпров. лінії. Саме як поселення для сімей її солдатів й була засн. К. Спочатку воно називалося Павлівка. Після ліквідації 1775 Запороз. Січі тут оселилося кілька сімей запороз. козаків. Згодом у К. почали прибувати кріпаки-втікачі, а також держ. селяни. Жит. займалися скотарством і каменотес. промислом. 1777 у К. мешкало 307, 1859 — 1660, 1899 — бл. 4,2 тис., 1913 — 5177 осіб. На поч. 20 ст. працювали цегел. і черепично-цемент. заводи, 8 вітряків, низка каменотес., гончар., бондар., повстяних і коліс. майстерень. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Комишувас. селяни чинили опір насильниц. колективізації. Вони потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 106), зазнали сталін. репресій. Від 3 жовтня 1941 до 19 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Гітлерівці в К. створили табір, у якому утримували бл. 12 тис. рад. військовополонених. На фронтах 2-ї світової війни воювало 937 жит., з них 399 загинуло. 1945–63 — райцентр. Від 1957 — смт. 1959 мешкало бл. 5,5 тис., 1970 — 5,6 тис., 1979 — 6,6 тис., 1989 — 6,5 тис., 1999 — 6,1 тис. осіб. Нині працюють залізобетон. виробів, транспорт. засобів і алюмінієвий заводи, картонна ф-ка. У К. — заг.-осв. школа, спец. школа соц. реабілітації, дитсадок; Будинок культури, Будинок творчості дітей та юнацтва, б-ка, муз. школа; лікарня. Діє Свято-Єлизаветин. жін. монастир УПЦ МП. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — майстер лозоплетіння І. Бірюк, рад. парт. діяч І. Грушецький.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
