Арлекін
Визначення і загальна характеристика
АРЛЕКІ́Н — традиційний персонаж італійської комедії масок «дель арте». Створ. актором А. Ганасса у 2-й пол. 16 ст. Італ. А. — завжди другий Цанні, тобто слуга просценіуму — незграбний, наївний простак. З часом А. набув витонченіших рис і постав перед глядачами чарівником. Убрання А. мало свідчити про його бідність і скнарість господаря: його шили з клаптиків, згодом — з невеличких трикутників; це і створ. його традиц. зовн. образ. В укр. театрі 20 ст. поняття «арлекінада» стало естет. символом завдяки Лесеві Курбасові, який дав актор. формулу ролі — «розумний А.»: «Це буде розумний Арлекін. Стільки ж саме освічений, що й митці інших мистецтв, який буде себе вільно почувати в тій сфері виїмкого відчування і думання, з якої народиться мистецтво 20 ст.» («Театральний лист», 1918). Ідея «розумного А.» супроводжувала Курбаса все творче життя. У 30-х рр. він уживав термін «психологічна арлекінада». Великий реж. прагнув установити такий контакт актора з глядачем, щоб перед ним «у масці Арлекіна виявилося вічне у людині й історії» (за висловом дослідниці творчості Леся Курбаса Н. Корнієнко). «Розумними А.» в укр. театрі були Й. Гірняк, А. Бучма, М. Крушельницький, Ф. Лопатинський. Сам Курбас вважав представниками цього напряму М. Чехова та С. Міхоелса. До «арлекінади» звертався і видатний сценограф А. Петрицький. Саме в яскраво театр. стилі «дель арте» оформив він вистави у київ. театрах «Гротеск» та «Дім Інтермедій» (1917). На стінах фойє театру «Дім Інтермедій» художник створив живописні панно, де поєднав мотиви італ. нар. комедії з мотивами укр. нар. мистецтва. Естет. зміст «арлекінади» актуалізовано в працях укр. театрознавця Л. Дмитрової («Підручна книга з історії всесвітнього театру», 1929), а також у розвідках укр. та рос. театрознавця і режисера Г. Крижицького «Философский балаган» (Петроград, 1922) та «Христос или Арлекин?» (Ленинград, 1924). Зміст Курбасової формули «розумний А.» розкрито у дослідж. Н. Корнієнко «Лесь Курбас. Репетиція майбутнього» (К., 1998) та в її статті «Театральная эстетика Леся Курбаса» в кн. «Лесь Курбас: Статьи и воспоминания о Л. Курбасе» (Москва, 1987), а також у кн. Н. Кузякіної «Становление украинской советской режиссуры» (Ленинград, 1984). Серед акторів, «розумних А.», у сучас. укр. театрі — Б. Ступка та Г. Гладій.