ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Алчевськ

АЛЧЕ́ВСЬК (1931–61 – Ворошиловськ, 1961–92 – Комунарськ) – місто обласного підпорядкування Луганської області. Знаходиться за 45 км від Луганська. Залізнична ст. Пл. 49,0 км2. Насел. 19,6 тис. осіб (1999), серед яких представники понад 65 національностей (45,7 % – українці, 50,2 % – росіяни, 4,1 % – ін.). Засн. 1896 у зв’язку з будівництвом металург. заводу Донецько-Юріївського металург. товариства. Назв. на честь засновника заводу О. Алчевського. Від 1932 – місто обл. підпорядкування. В А. працює 15 пром. підприємств, гол. з них – Алчевський металургійний комбінат, Алчевський коксохімічний завод, Алчевський завод будівельних конструкцій (усі – ВАТ) та ЗАТ Алчевський залізобетон. завод; понад 1200 малих підприємств та кооперативів. Місто має тролейбусне сполучення (8 маршрутів заг. протяжністю 75 км). В А. – 2 інститути: Донбас. гірничо-металургійний і Вища школа бізнесу – Інститут економіки та менеджменту; індустр. технікум, 3 ПТУ, 18 заг.-осв. шк., санаторна шк.-інтернат для дітей, хворих на сколіоз, 2 муз. (серед випускників – нар. арт. України О. Романенко) і художня (колектив отримав золоті, срібні та бронзові медалі міжнар. фестивалів «Підводні фантазії») школи; 17 лікув.-профілакт. закладів та Центр здоров’я; 2 кінотеатри, 2 Палаци культури, 11 б-к; 2 стадіони, 37 спорт. залів, 3 криті плав. басейни, яхт-клуб, 22 криті стрілецькі тири; парк культури та відпочинку. Футбол. клуб «Сталь»; баскетбол. команда «Коксохім-Сталь»; жін. клубна команда «Сталь» із настіл. тенісу (чемпіон України 1993–94, срібний призер чемпіонату України 1997); команда шахістів «Данко-Донбас» (чемпіон України 1994–97, бронзовий призер Кубка Європи 1994, володар Кубка світу 1997); майстер спорту міжнародного класу О. Кисляк став першим чемпіоном світу з шахової композиції в ретро-жанрі. У місті є готель, діє 10 реліг. громад. В А. – міський істор. музей (засн. 1970), музей історії Алчевського металург. комбінату (відкрито 1966) та геолого-мінерал. музей Донбас. гірн.-металург. інституту (відкрито 1970, засн. – проф. В. Передерієв), де зберігається 7700 зразків мінералів. Славу А. принесла родина засновника міста О. Алчевського: дружина – педагог-просвітитель Х. Алчевська, сини – композитор, піаніст і педагог Г. Алчевський і співак І. Алчевський, дочка – поетеса і педагог Х. Алчевська. З А. пов’язане життя і діяльність письменника і громад. діяча-дисидента, рад. політв’язня М. Руденка. В А. в різні роки жили й працювали А. Буценко, К. Ворошилов, П. Гмиря, Г. Лубинець. В А. споруджено меморіал та обеліск на честь воїнів-визволителів міста, пам’ятник металургам, які загинули в роки 2-ї світової війни, пам’ятник О. Алчевському (1996) до 100-річчя заснування міста. (Див. іл. на аркуші «Міста й райони»).

Літ.: Ямковой А. А., Куксина Е. А., Плетенцов Г. А. Путь длиной в 100 лет. Лг., 1996.

М. Є. Кириченко

Рекомендована література

  1. Ямковой А. А., Куксина Е. А., Плетенцов Г. А. Путь длиной в 100 лет. Лг., 1996.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Алчевськ / М. Є. Кириченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-43863. – Останнє поновлення : 1 січ. 2023.

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

1-й

Дата виходу друком тому:

2001

Дата останньої редакції статті:

2023-01-01

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Населені пункти

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

43863

Кількість переглядів цього року:

12

Схожі статті

Житомирський район
Населені пункти  | Том 9 | 2009
О. О. Прищепа
Енергодар
Населені пункти  | Том 9 | 2009
Г. М. Аніканова
Кременчук
Населені пункти  | Том 15 | 2014
Ю. М. Перепелятник

Нагору