КО́ЛБУШЕВСКІ Казімєж (Kolbuszewski Kazimierz; 27. 01. 1884, м. Пере­мишль, нині Польща — 20. 02. 1943) — польський літературо­знавець, педагог. Габілітований доктор філософії (1921). Закінчив Краківську гімназію імені св. Анни. На­вчався в Яґел­лонському (Краків) і Львівському університетах; 1909–13 — у Берліні, Дрездені, Вроцлаві, Ляйпцизі, Цюриху, Парижі. Учитель Стрийської гімназії (нині Львів. обл., 1906–09) і гімназії імені Я. Длугоша у Львові (1909–22). Від­тоді очолював кафедру історії польської літератури в Університеті імені С. Баторія у Вільно (нині Вільнюс, до 1932). Від 1933 — завідувач кафедри історії польської літератури, кафедри німецької мови та літератури Львівського університету (1939–41). Під час другої світової війни викладав у під­піл­лі. У вересні 1942 заарештований ґестапо за звинуваче­н­ням у пере­ховуван­ні студента єврейського походже­н­ня. Від 1 лютого 1943 — у концтаборі Май­данек (по­близу м. Люблін, Польща).