Колбушевскі Казімєж
КО́ЛБУШЕВСКІ Казімєж (Kolbuszewski Kazimierz; 27. 01. 1884, м. Перемишль, нині Польща — 20. 02. 1943) — польський літературознавець, педагог. Габілітований доктор філософії (1921). Закінчив Краківську гімназію імені св. Анни. Навчався в Яґеллонському (Краків) і Львівському університетах; 1909–13 — у Берліні, Дрездені, Вроцлаві, Ляйпцизі, Цюриху, Парижі. Учитель Стрийської гімназії (нині Львів. обл., 1906–09) і гімназії імені Я. Длугоша у Львові (1909–22). Відтоді очолював кафедру історії польської літератури в Університеті імені С. Баторія у Вільно (нині Вільнюс, до 1932). Від 1933 — завідувач кафедри історії польської літератури, кафедри німецької мови та літератури Львівського університету (1939–41). Під час другої світової війни викладав у підпіллі. У вересні 1942 заарештований ґестапо за звинуваченням у переховуванні студента єврейського походження. Від 1 лютого 1943 — у концтаборі Майданек (поблизу м. Люблін, Польща).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Pamiętniki. Pasek, Jan Chryzostom (ca 1636–1701). Lwów, 1914; Postyllografja polska XVI i XVII wieku. Kraków, 1921; Z dziejoмw krytyki literackiej w czasopismach emigracyjnych (1836–1848). Wilno, 1924; Poglądy polityczne Starowolskiego. Kraków, 1928.