Археозоологія
АРХЕОЗООЛО́ГІЯ (від архео… і зоологія) — розділ палеонтології, що вивчає рештки тваринного походження (переважно кістки хребетних та раковини молюсків) в ориктоценозах (місцезнаходженнях), які на певних етапах свого утворення пов’язані з діяльністю людини. Такими місцезнаходженнями є стоянки стародав. людей епохи палеоліту та неоліту, поховальні культові споруди, с-ща та міста від епохи бронзи до середньовіччя включно. Кістковий матеріал, що переважає в ориктоценозах такого типу, належить до категорії т. зв. кухонних залишків — наслідків споживання продуктів мисливства та рибальства, а, починаючи від неоліту, також розвинутого скотарства. У пізньому палеоліті кістки (переважно мамонта) використовували також як буд. матеріал для складання каркасів жител та як сировину для виготовлення знарядь праці. Ймовірно, окремі нагромадження кісток мають ритуал. та культове походження. Додатковим інформатив. джерелом А. є також твори образотвор. та прикладного мистецтва, що містять зображення тварин минулого — наскельний та печер. живопис, фрески, скульптурні зображення, розпис декор. та побут. посуду тощо. З появою писемності певне значення для А. мають і стародавні літ. джерела. Археозоолог. дослідження — обов’язковий атрибут археології, оскільки вони є базовими для відтворення середовища існування люд. суспільства, основою для узагальнення питань історії мисливства, рибальства та одомашнення тварин. По суті, вони розкривають окремі важливі аспекти госп. діяльності насел. минулого, а в окремих випадках — специфіку етносу. Мають певне значення для зоології, оскільки складають основу істор.-фауніст. узагальнень. Розвиток археозоолог. досліджень у Сх. Європі пов’язаний з іменами Д. Анучина, С. Боголюбського, М. Вавилова, В. Громова, В. Громової, С. Кирикова, К. Паавера, В. Цалкіна; в Україні — В. Бібикової, О. Браунера, І. Підоплічка та ін.
Рекомендована література
- Браунер А. А. О необходимости естественно-исторического изучения домашних животных России // Зап. об-ва с. хоз-ва Юж. России. О., 1916. Т. 86. № 1;
- Його ж. Материалы к познанию домашних животных России. Т. 1. Лошадь курганных погребений. О., 1916;
- Вавилов Н. И. Роль советской науки в изучении проблемы происхождения домашних животных // Тр. лаб. генетики. Ленинград, 1933. № 1;
- Громова В. И. Роль палеозоологии в деле изучения происхождения домашних животных // Там само;
- Підоплічко І. Г. Матеріали до ви-вчення минулих фаун УРСР: У 2 т. К., 1938;
- 1956;
- Боголюбский С. Н. О путях к овладению эволюцией домашних животных // Пробл. происхождения, эволюции и породообразования домаш. животных. Москва; Ленинград, 1940. № 1;
- Бібикова В. І. Фауна Ольвії та її периферії за матеріалами розкопок 1935– 1948 рр. // Археол. пам’ятки УРСР. К., 1958. № 7;
- Кириков С. В. Изменение животного мира в природных зонах СССР (13–19 вв.). Степная зона и лесостепь. Москва, 1959;
- Пидопличко И. Г. Позднепалеолитическое жилище из костей мамонта на Украине. К., 1969.