КЕ́МПЕ Лавро Гнатович (09(22). 08. 1901, с. Володарка, нині смт Київ. обл. — 27. 01. 1981, Торонто) — актор, режисер, театральний діяч. Чоловік К. Кемпе-Гош, батько В. Ке. 1920 року вступив до Армії УНР, у складі якої брав участь у 1-му зимовому поході. Один із організаторів пов­станських частин на Таращанщині. Пере­бував у таборах інтернованих у Польщі. Від 1921 ви­ступав на сценах українських мандрівних театрів Галичини, зокрема від 1925 — в Українському театрі Н. Бойко, згодом — в Українському придні­прянському театрі під керівництвом О. Міткевич, 1927–28 — у «Просвітянському театрі» (Львів), 1928–29 (з пере­рвою) — в Українському народному театрі ім. І. Тобілевича (м. Станіславів, нині Івано-Франківськ), 1929–30 — у мандрівному театрі Й. Стадника. Згодом працював в українських театрах П. Карабіневича та О. Залеського на Волині. Спів­організатор Українського театру (від 1931 — «За­грава»). 1933–35 керував аматорським театром у м. Старий Самбір (нині Львівська обл.). Від 1935 працював в Українському народному театрі ім. І. Тобілевича, 1938 ініціював обʼ­єд­на­н­ня його і «За­грави» в Український народний театр ім. І. Котляревського. 1939–40 — у Львівському ім. Лесі Українки, 1940–44 — Станіславському ім. І. Франка українських драматичних театрах. 1944 ви­їхав до Кракова (Польща), згодом — до Австрії, де спів­працював із Й. Гірняком та О. Добровольською. Від 1949 — у Канаді, працював режисером театру при Українському національному обʼ­єд­нан­ні у Торонто. Режисерськими по­становками за­ймався у Театрі П. Карабіневича (1930), «За­граві» (1931–32), а також в аматорських гуртках.