КО́НРАД Володимир Микола­йович (14. 09. 1908, Тернопіль — 07. 07. 2009, м. Ін­нсбрук, Австрія) — лікар. Син М. Конрада. Доктор медицини (1952). Під час на­вча­н­ня у Тернопільській гімназії був заарештований за приналежність до УВО. Від 1931 студіював медицину в Заґребі та м. Ґрац (Австрія), закінчив Яґел­лонський університет у Кракові (1939). Повернувшись у Тернопіль, влаштувався лікарем для біженців. Через пере­слідува­н­ня більшовиками утік до Варшави, де працював в одному з шпиталів. Під час Другої світової війни — у м. Криниця (Польща), згодом — у м. Айзенштадт (Австрія). На­прикінці війни пере­їхав до м. Ін­нсбрук, був лікарем Між­народної організації у спра­вах біженців, згодом — у клі­ніці, роз­почав приватну лікарську практику. Член Ав­стрійського лікарського товариства, спів­засновник Українського лікарського товариства Австрії (1988).