КОМПАНЕ́ЦЬ Володимир Степанович (13. 05. 1933, Харків — 12. 10. 2002, Він­ниця) — лікар. Кандидат медичних (1969), доктор психологічних (1997) наук, професор (1998). На­вчався у Він­ницькому медичному ін­ституті (1951–55), закінчив Саратовський медичний ін­ститут (РФ, 1957). Служив військовим лікарем, зокрема брав участь у бо­йових діях в Обʼ­єд­наних Арабських Республіках (1964) та Єгипті (1967), за що від­значений бо­йовими нагородами СРСР. Від 1970 працював у Він­ницькому медичному університеті: 1991–96 — завідувач курсу екс­тремальної медицини, 1996–2002 — професор кафедри екс­тремальної і військової медицини; за сумісництвом 1995–2002 — за­ступник директора з наукової роботи Він­ницького медичного коледжу. Фахівець у галузях екс­тремальної, авіаційної та космічної медицини. Ви­вчав також наукову спадщину М. Пи­­рогова; психофізіологічні критерії ро­зумової праце­здатності школярів і студентів. Роз­робив при­строї для ви­значе­н­ня ро­зумової втоми людини, для зупинки зовнішньої кровотечі в екс­тремальних умовах. Автор віршів, пісень та романсів («Бард: Ви­брані пісні та романси», К., 1998).