КОНДРАТЕ́НКО Мусій Романович (05. 12. 1912, с. Пугачівка Овруцького пов. Волинської губ., нині Коростенського ра­йону Житомирської обл. — 28. 10. 2011, там само) — історик. Закінчив Київський педагогічний ін­ститут (1939). Працював у Він­ницькому крає­знавчому музеї: завідувач історичного від­ділу, від 1941 — директор. Також викладав історію України у фармацевтичному та будівельному технікумах, на курсах німецької мови при Він­ницькому педагогічному ін­ституті. У він­ницькому період життя написав низку крає­знавчих роз­відок, зокрема про мури, церкву св. Миколая, Немирівське городище, з історії Він­ниці, біогр. нариси про П. Ніщинського та К. Широцького; під­готував до друку рукописи К. Широцького «Минуле Подільської землі» та «Нарис з історії художньої культури Галичини»; роз­робив шкільної про­граму та був спів­автором під­ручника з історії України. У травні 1944 заарештований органами НКВС. За звинуваче­н­ням у антирадянській націоналістичній діяльності й агітації за само­стійну Україну засуджений до 20-ти років таборів та 5-ти років по­збавле­н­ня прав. Звільнений 1954. Згодом після закінче­н­ня Житомирського медичного училища фельдшерував. Реабілітований 1991.