КОНДРА́ТЬЄВ Юрій Григорович (23. 10. 1953, Київ — 05. 09. 2023, там само) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (1990). Державна пре­­мія України у галузі науки і техніки (1998). Закінчив Київський університет (1975), де від 1978 й працював. 1986–2003 — в Ін­ституті математики Національної академії наук України (Київ): від 2001 — завідувач від­ділу математичної фі­­зики; водночас 1987–90 — професор Київського політехнічного ін­ституту та Київського університету; від 1997 — директор дослідницького центру «BiBoS» (Білефельд–Бонн), дослідник Бон­нського університету (1997–2000; обидва — Німеч­чина); професор Білефельдського (від 2000), Редінґенського (Велика Британія, 2007–08) та Національного педагогічного (Київ, від 2008) університетів. Наукова діяльність присвячена пита­н­ня­ням нескінчен­новимірного аналізу (простори функцій з нескінчен­ною кількістю змін­них і диференціальні оператори на них; форми та оператори Діріхле мір на лінійних просторах, спектральна теорія опе­­раторів Діріхле), математичних основ квантової статистичної фізики, теорії сто­хастичних процесів. Дослідив ґратчасті системи статистичної механіки, які є моделями квантових ангармонічних кри­сталів. Один із засновників теорії евклідових ґіб­бсових станів. Спільно з С. Альбеверіо, М. Рьок­нером та Т. Куною роз­винув ана­ліз на нелінійних конфігураційних просторах нескінчен­них систем математичної фізики.