ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Конструкторське бюро

КОНСТРУ́КТОРСЬКЕ БЮРО́ (КБ) – окрема спеціалізована установа або структурний підрозділ підприємства, наукового, науково-дослідного та проект­­ного інститутів, а також вищого навчального закладу, що розробляє вихідні дані у вигляді креслеників та іншої технічної документації для створення (ви­­готовлення, спорудження) й на­­ступної експлуатації промислової продукції і будівельних об’єк­­тів. На підприємствах КБ зазвичай перебувають у структурі конструктор. відділу чи відділу гол. конструктора. В їхньому складі можуть функціонувати групи, спеціаліз. бюро, лабораторії. На великих підприємствах досить часто діють декілька КБ, зокрема й у відділах гол. технолога, гол. ме­­ханіка, гол. енергетика. КБ конструюють нові зразки апаратів, машин, механізмів, буд. об’єк­­тів, продукцію заг. споживання тощо та складають до них кон­структор. (дані, згідно з якими роз­­робляють, виготовляють, конт­ролюють, приймають, постача­­ють, експлуатують виріб), технол. (визначають технол. процес ви­­готовлення чи спорудження) і програмну (відомості, необхідні для розроблення, виготовлення, супроводження та експлуатації програм) документацію; перед здачею приват. замовникам чи держ. комісії випробовують свої розроблення, потім бе­­руть участь у впровадженні їх у серійне виробництво чи введенні в експлуатацію; провадять дослід­ні роботи, а також здійснюють удосконалення, уніфікацію й мо­­дернізацію виробів, що випускаються. Конструювання певно­­го об’єкта техніки, будівництва та ін. виконується на підставі затвердженого завдання на проектуван­­ня та тех.-екон. обґрунтування. На підготовчому етапі для розроблення заг. вигляду нової про­­дукції встановлюються й естет. вимоги. У процесі конструюван­­ня визначаються форми, розміри, взаємне розташування час­тин і елементів конструкції об’єк­­та, його складових (агрегатів, систем, вузлів), способу їхнього з’єднання, вибору матеріалів окремих елементів. Розрахунок конструкції з оптимал. значеннями параметрів і потріб. запасами міцності, жорсткості та стійкості здійснюють, ґрунтуючись на наук. показниках теорії машин і механізмів, опору та втоми матеріалів, теорії пружності, електротехніки, аеродинаміки, гідравліки, технології ма­­шино- й приладобудування.

Роз­­різняють ДКБ, Дослідні конст­­руктор.-технол. бюро (ДКТБ), Окремі КБ, Окремі конст­­рук­­тор.-технол. бюро, Особл. КБ, ПКБ, СКБ, СКТБ, ЦКБ. За часів СРСР у назвах КБ, які не були структур. підрозділами, частіше вказувалися лише номер і відомча приналежність, оскільки переважна більшість з них мала закритий характер і виконувала за­­мовлення підприємств ВПК. Нині ве­­ликі КБ діють на потуж. підприємствах Дніпроп., Донец., Запоріз., Хар­­ків. та ін. областей. Серед укр. окремих спе­­ціаліз. конструктор. установ і провід. конструктор. підроз­­ділів пром. підприємств – «Дніпровське» Конструкторське бюро (електронні системи та за­­соби зв’язку), «Південне» Державне конструкторське бюро ім. М. Янгеля (ракетні комплекси та ракетно-космічні системи; обидва – Дніпропетровськ), Ра­­діотехнічних приладів Спеціаль­­не конструкторське бюро (Донецьк), Запорізьке машинобудів­­не конструкторське бюро «Про­грес» ім. академіка О. Івченка («Івченко-Прогрес»; газотурбінні двигуни авіац. і пром. застосування), Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування (різні види арматури та агрегатів), «Луч» Київсь­­ке державне конструкторське бюро (високотехнол. зброя та засоби її обслуговування), «Мол­­нія» Спеціальне конструкторсь­­ке бюро (Одеса; складна радіоелектронна техніка для енергетики, систем зв’язку, машинобудування та військ. цілей), Кон­­структорське бюро радіозв’язку (Севастополь; радіокомунікац. і навігац. передавачі та при­ймачі, супутник. комунікац. системи, автомат. керувал. системи та комплекси), «Авіаконтроль» АТ (Харків. приладобуд. КБ; борт. аерометр. устаткування та засоби контролю літаків), «Полісвіт» Науково-технічне спеціальне конструкторське бюро (системи упр. ракет-носіїв, літаків, програмно-тех. комплекси упр. паровими турбінами, системи митного огляду), «Протон» Цен­­тральне конструкторське бюро (цифр. засоби зв’язку; обидва – Харків), Харківське агрегатне конструкторське бюро (агрегати для гідравліч., палив. і електр. систем авіац. техніки), Харківсь­­ке конструкторське бюро з дви­­гунобудування (двигуни для бро­­нетанк. техніки), Харківське кон­­структорське бюро з машинобудування ім. О. Морозова (бронетанк. техніка), «Ізумруд» Центральне конструкторське бю­­ро (Херсон; судна, плавучі споруди), «Ритм» Центральне конструкторське бюро (Чернівці; фотоприймачі, фотоприймал. засоби, оптрони, оптоелектронні пари). Свою історію від КБ ведуть АНТК ім. О. Антонова (Київ; 1946–52 – ДКБ № 153 у рос. м. Новосибірськ, 1953–65 – ДКБ № 473; літаки; див. також «Ан») та АТ «Хартрон» (Харків; 1959–66 – Особл. КБ № 692, відтоді – КБ електроприладобу­­дування; програмне та тех. забез­печення систем упр. для ракетно-косміч. техніки, енергетики, за­­лізнич. транспорту).

1954–2008 функціонувало Велобудування Центральне конструк­­тор­­сь­ко-технологічне бюро (Харків). 1956–69 діяв як СКБ і Львів. КБ Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут, 1962–91 як ПКБ електрогідравліки – Імпульсних процесів і технологій Інститут НАНУ (Миколаїв), 1963–92 як СКБ матем. машин і систем Інституту кібернетики АНУ – Проблем математичних машин і систем Інститут НАНУ, 1980–92 як СКТБ програм. забезпечення Інституту кібернетики АНУ – Програмних систем Інститут НАНУ (обидва – Київ). Від 1996 працює Львів. центр Інституту косміч. дослідж. НАНУ та ДКАУ, який раніше виконував роботи з косміч. тематики як СКБ Фіз.-мех. інституту НАНУ. 2005 у Києві унаслідок об’єднання КБ спецтехніки та Наук.-тех. центру артилер.-стрілец. озброєння створ. КБ «Ар­­тилер. озброєння». Нині у системі НАНУ в Секції фіз.-тех. і матем. наук: у Відділ. математики – СКТБ систем упр. з дослід. виробництвом Інституту приклад. математики і механіки (Донецьк); у Відділ. механіки – СКТБ Інституту геотех. механіки, СКТБ Інституту тех. механіки (обидва – Дніпропет­­ровськ), СКТБ Інституту проблем міц­­ності; у Відділ. наук про Землю – СКТБ Інституту геофізики (оби­­два – Київ), СКТБ Мор. гідрофіз. інституту (Севастополь); у Відділ. фі­­зики і астрономії – СКТБ з дослід. виробництвом Інституту фізики напівпровідників, СКТБ фіз. при­­ла­­добудування з дослід. виробництвом Інституту фізики (обидва – Ки­­їв); у Відділ. фіз.-тех. проблем енергетики – Житомир. спец. бю­­ро засобів моделювання з дослід. виробництвом Інституту проб­­лем моделювання в енергетиці, ДКТБ з інтенсифікації теплообмін. про­­цесів Інституту тех. теплофізики, СКТБ Інституту проблем безпеки АЕС (обидва – Київ), СКТБ Інституту проблем машинобудування (Харків); у Відділ. фіз.-тех. проб­­лем матеріалознавства – ДКТБ Інституту електрозварювання (Київ), «Донець» Центральне конст­­рук­­торське бюро машинобудування (Луганськ; обладнання для вирощування та оброблення функціонал. матеріалів елект­­рон. техніки); в Секції хім. і біол. наук: у Відділ. біохімії, фізіології і молекуляр. біології – Дослідне конструктор. виробництво мед. при­­ладобудування Інституту експеримент. патології, онкології і радіо­біології (Київ), СКТБ з дослід. виробництвом Інституту проблем кріобіології та кріомедицини (Харків); у Відділ. хімії – СКТБ з експеримент. виробництвом Інституту заг. та неорган. хімії (Київ), СКТБ з дослід. виробництвом Фіз.-хім. інституту (Одеса). У структурі ВНЗів КБ організовують переважно в університетах тех. профілю. Серед них – ДКБ «Буран» Нац. авіац. університету (Ки- їв; безпілотні літал. апарати), Особл. КБ «Шторм» Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут» (засоби цифр. просторово-часо­­вого та спектрал. оброблення гідроакуст. інформації, гідро­­акуст. і біотех. комплекси пошуку підвод. об’єктів тощо), СКБ елек­­тромех. систем Нац. університету «Львів. політехніка».

У рад. період СКБ «Іскра» Ворошиловгр. маш.-буд. інституту (від 1992 – НДІ «Іскра» Східноукр. університету, Луганськ) роз­­робляв системи дистанц. конт­­ролю несанкц. розповсюдження ядер. зброї, тех. засоби контро­­лю радіоактив. забруднення Світ. океану. 2006 передано у систему Міністерства освіти України Аналітичної техніки засобів Спеціальне конструкторське бюро та того ж року на його базі створ. при Ужгород. університеті НДІ засобів аналіт. техніки. В низці укр. ВНЗів створ. студент. КБ, зокрема Вінн. тех. університеті, Нац. гірн. університеті (Дніп­­ропетровськ), Київ. університеті, Таврій. університеті (Сімферополь), Нац. аеро­­косміч. університеті «Харків. авіац. інститут».

А. І. Шушківський

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Конструкторське бюро / А. І. Шушківський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-5016

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

14-й

Дата виходу друком тому:

2014

Дата останньої редакції статті:

2014

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Світ-суспільство-культура

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

5016

Кількість переглядів цього року:

41

Схожі статті

Гомільшанські ліси
Світ-суспільство-культура  | Том 6 | 2006
Т. М. Фурсова
Міжнародний олімпійський комітет (МОК)
Світ-суспільство-культура  | Том 20 | 2022
Л. В. Журило
Голосіївський ліс
Світ-суспільство-культура  | Том 6 | 2006
І. М. Гудков

Нагору