КОНСТРУ́КТОРСЬКЕ БЮРО́ (КБ) — окрема спеціалізована установа або структурний під­роз­діл під­приємства, наукового, науково-дослідного та проєкт­­ного ін­ститутів, а також вищого на­вчального закладу, що роз­робляє вихідні дані у ви­гляді креслеників та іншої технічної документації для створе­н­ня (ви­­готовле­н­ня, спорудже­н­ня) й на­­­ступної екс­плуатації промислової продукції і будівельних обʼєк­­тів. На під­приємствах КБ за­звичай пере­бувають у структурі кон­структорського від­ділу чи від­ділу головного кон­структора. В їхньому складі можуть функціонувати групи, спеціалізовані бюро, лабораторії. На великих під­приємствах досить часто діють декілька КБ, зокрема й у від­ділах головного технолога, головного ме­­ханіка, головного енергетика. КБ конструюють нові зразки апаратів, машин, механізмів, будівельних обʼєк­­тів, продукцію загального спожива­н­ня тощо та складають до них кон­­структорську (дані, згідно з якими роз­­­робляють, виготовляють, конт­ролюють, при­ймають, по­стача­­ють, екс­плуатують виріб), технологічну (ви­значають технологічний процес ви­­готовле­н­ня чи спорудже­н­ня) і про­грамну (ві­домості, необхідні для роз­робле­н­ня, виготовле­н­ня, су­проводже­н­ня та екс­плуатації про­грам) документацію; перед здачею приватних замовникам чи державній комісії ви­пробовують свої роз­робле­н­ня, потім бе­­руть участь у впроваджен­ні їх у серійне виробництво чи введен­ні в екс­плуатацію; провадять дослід­ні роботи, а також здійснюють удосконале­н­ня, уніфікацію й мо­­дернізацію виробів, що випускаються. Конструюва­н­ня певно­­го обʼєкта техніки, будівництва та інші виконується на під­ставі затвердженого зав­да­н­ня на проєктуван­­ня та техніко-економічне об­ґрунтува­н­ня. На під­готовчому етапі для роз­робле­н­ня загального ви­гляду нової про­­дукції встановлюються й естетичні вимоги. У процесі конструюван­­ня ви­значаються форми, роз­міри, взаємне роз­ташува­н­ня час­тин і елементів кон­струкції обʼєк­­та, його складових (агрегатів, систем, вузлів), способу їхнього зʼ­єд­на­н­ня, вибору матеріалів окремих елементів. Роз­рахунок кон­струкції з оптимальними значе­н­нями параметрів і потрібними запасами міцності, жорсткості та стійкості здійснюють, ґрунтуючись на наукових показниках теорії машин і механізмів, опору та втоми матеріалів, теорії пружності, електротехніки, аеродинаміки, гідравліки, технології ма­­шино- й приладобудува­н­ня.

Роз­­­різняють ДКБ, Дослідні конст­­рукторсько-технологічні бюро (ДКТБ), Окремі КБ, Окремі конст­­рук­­торсько-технологічні бюро, Особливі КБ, ПКБ, СКБ, СКТБ, ЦКБ. За часів СРСР у на­звах КБ, які не були структурними під­роз­ділами, частіше вказувалися лише номер і ві­домча приналежність, оскільки пере­важна більшість з них мала закритий характер і виконувала за­­мовле­н­ня під­приємств ВПК. Нині ве­­ликі КБ діють на потужних під­приємствах Дні­пропетровських, Донецьких, Запорізьких, Хар­­ківських та інших областей. Серед українських окремих спе­­ціалізованих кон­структорських установ і провід­них кон­структорських під­роз­­ділів промислових під­приємств — «Дні­провське» Кон­структорське бюро (електрон­ні системи та за­­соби звʼязку), «Пів­ден­не» Державне кон­структорське бюро ім. М. Янгеля (ракетні комплекси та ракетно-космічні системи; обидва — Дні­пропетровськ), Ра­­діотехнічних приладів Спеціаль­­не кон­структорське бюро (Донецьк), Запорізьке машинобудів­­не кон­структорське бюро «Про­­грес» ім. академіка О. Івченка («Івченко-Про­грес»; газотурбін­ні двигуни авіаційних і промислових за­стосува­н­ня), Київське центральне кон­структорське бюро арматуробудува­н­ня (різні види арматури та агрегатів), «Луч» Київсь­­ке державне кон­структорське бюро (високотехнологічна зброя та засоби її обслуговува­н­ня), «Мол­­нія» Спеціальне кон­структорсь­­ке бюро (Одеса; складна радіо­електрон­на техніка для енергетики, систем звʼязку, машинобудува­н­ня та військових цілей), Кон­­­структорське бюро радіозвʼязку (Севастополь; радіокомунікаційні і навігаційні пере­давачі та при­­ймачі, супутникові комунікаційні системи, автоматичні керувальні системи та комплекси), «Авіаконтроль» АТ (Харківське приладобудівне КБ; бортове аерометричне устаткува­н­ня та засоби контролю літаків), «Полісвіт» Науково-технічне спеціальне кон­структорське бюро (системи управлі­н­ня ракетно-носіїв, літаків, про­грамно-технічні комплекси управлі­н­ня паровими турбінами, системи митного огляду), «Протон» Цен­­тральне кон­структорське бюро (цифрові засоби звʼязку; обидва — Харків), Харківське агрегатне кон­структорське бюро (агрегати для гідравлічних, паливних і електричних систем авіаційної техніки), Харківсь­­ке кон­структорське бюро з дви­­гунобудува­н­ня (двигуни для бро­­нетанкової техніки), Харківське кон­­­структорське бюро з машинобудува­н­ня ім. О. Морозова (бронетанкова техніка), «Ізумруд» Центральне кон­структорське бю­­ро (Херсон; судна, плавучі споруди), «Ритм» Центральне кон­структорське бюро (Чернівці; фото­при­ймачі, фото­при­ймальні засоби, оптрони, опто­електрон­ні пари). Свою історію від КБ ведуть АНТК ім. О. Антонова (Київ; 1946–52 — ДКБ № 153 у російському м. Новосибірськ, 1953–65 — ДКБ № 473; літаки; див. також «Ан») та АТ «Хартрон» (Харків; 1959–66 — Особливе КБ № 692, від­тоді — КБ електро­приладобу­­дува­н­ня; про­грамне та технічне забезпече­н­ня систем управлі­н­ня для ракетно-космічної техніки, енергетики, за­­лізничного транс­порту).

1954–2008 функціонувало Велобудува­н­ня Центральне конструк­­тор­­сь­ко-технологічне бюро (Харків). 1956–69 діяв як СКБ і Львівське КБ Львівський науково-дослідний радіотехнічний ін­ститут, 1962–91 як ПКБ електрогідравліки — Імпульсних процесів і технологій Ін­ститут НАНУ, 1963–92 як СКБ математичних машин і систем Ін­ституту кібернетики АНУ — Про­блем математичних машин і систем Ін­ститут НАНУ, 1980–92 як СКТБ про­грамного забезпече­н­ня Ін­ституту кібернетики АНУ — Про­грамних систем Ін­ститут НАНУ (обидва — Київ). Від 1996 працює Львівський центр Ін­ституту космічних досліджень НАНУ та ДКАУ, який раніше виконував роботи з космічної тематики як СКБ Фізико-механічного ін­ституту НАНУ. 2005 у Києві унаслідок обʼ­єд­на­н­ня КБ спецтехніки та Науково-технічного центру артилерійсько-стрілецького озброє­н­ня створено КБ «Ар­­тилерійське озброє­н­ня». Нині у системі НАНУ в Секції фізико-технічних і математичних наук: у Від­ділен­ні математики — СКТБ систем управлі­н­ня з дослідним виробництвом Ін­ституту прикладної математики і механіки (Донецьк); у Від­ділен­ні механіки — СКТБ Ін­ституту геотехнічної механіки, СКТБ Ін­ституту технічного механіки (обидва — Дні­пропетровськ), СКТБ Ін­ституту про­блем міцності; у Від­ділен­ні наук про Землю — СКТБ Ін­ституту геофізики (оби­­два — Київ), СКТБ Морського гідрофізичного ін­ституту (Севастополь); у Від­ділен­ні фізики і астрономії — СКТБ з досліним виробництвом Ін­ституту фізики напів­провід­ників, СКТБ фізичного приладобудува­н­ня з дослідним виробництвом Ін­ституту фізики (обидва — Київ); у Від­ділен­ні фізико-технічних про­блем енергетики — Житомирське спеціальне бюро засобів моделюва­н­ня з дослідним виробництвом Ін­ституту про­блем моделюва­н­ня в енергетиці, ДКТБ з інтенсифікації теплооб­мін­них процесів Ін­ституту технічної теплофізики, СКТБ Ін­ституту про­блем без­пеки АЕС (обидва — Київ), СКТБ Ін­ституту про­блем машинобудува­н­ня (Харків); у Від­ділен­ні фізико-технічних про­блем матеріало­знавства — ДКТБ Ін­ституту електрозварюва­н­ня (Київ), «Донець» Центральне конст­­рук­­торське бюро машинобудува­н­ня (Луганськ; обладна­н­ня для вирощува­н­ня та обробле­н­ня функціональних матеріалів електрон­ної техніки); в Секції хімічних і біо­логічних наук: у Від­ділен­ні біо­хімії, фізіології і молекулярної біо­логії — Дослідне кон­структорське виробництво медичного приладобудува­н­ня Ін­ституту екс­периментальної патології, онкології і радіобіо­логії (Київ), СКТБ з дослідним виробництвом Ін­ституту про­блем кріобіо­логії та кріомедицини (Харків); у Від­ділен­ні хімії — СКТБ з екс­периментальним виробництвом Ін­ституту загальної та неорганічної хімії (Київ), СКТБ з дослідним виробництвом Фізико-хімічного ін­ституту (Одеса). У структурі ВНЗів КБ організовують пере­важно в університетах технічного профілю. Серед них — ДКБ «Буран» Національного авіаційного університету (Київ; без­пілотні літальні апарати), Особливе КБ «Шторм» Національного технічного університету України «Київський політехнічний ін­ститут» (засоби цифрового просторово-часового та спектral. обробле­н­ня гідро­акустичної інформації, гідро­акустичні і біо­технічні комплекси пошуку під­водних обʼєктів тощо), СКБ електромеханічних систем Національного університету «Львівська політехніка».

У радянський період СКБ «Іскра» Ворошилов­градського машинобудівного ін­ституту (від 1992 — НДІ «Іскра» Східноукраїнського університету, Луганськ) роз­робляв системи ди­станційного контролю несанкціонованого роз­по­всюдже­н­ня ядерної зброї, технічні засоби контролю радіо­активного за­брудне­н­ня Світового океану. 2006 пере­дано у систему Міністерства освіти України Аналітичної техніки засобів Спеціальне кон­структорське бюро та того ж року на його базі створено при Ужгородському університеті НДІ засобів аналітичної техніки. В низці українських ВНЗів створено студентські КБ, зокрема Він­ницькому технічному університеті, Національному гірничому університеті (Дні­пропетровськ), Київському університеті, Таврійському університеті (Сімферополь), Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний ін­ститут».