Конструкторське бюро

КОНСТРУ́КТОРСЬКЕ БЮРО́ (КБ) — окрема спеціалізована установа або структурний під­роз­діл під­приємства, наукового, науково-дослідного та проект­­ного ін­ститутів, а також вищого на­вчального закладу, що роз­робляє вихідні дані у ви­гляді креслеників та іншої технічної документації для створе­н­ня (ви­­готовле­н­ня, спорудже­н­ня) й на­­­ступної екс­плуатації промислової продукції і будівельних обʼєк­­тів. На під­приємствах КБ за­звичай пере­бувають у структурі кон­структор. від­ділу чи від­ділу гол. кон­структора. В їхньому складі можуть функціонувати групи, спеціаліз. бюро, лабораторії. На великих під­приємствах досить часто діють декілька КБ, зокрема й у від­ділах гол. технолога, гол. ме­­ханіка, гол. енергетика. КБ конструюють нові зразки апаратів, машин, механізмів, буд. обʼєк­­тів, продукцію заг. спожива­н­ня тощо та складають до них кон­­структор. (дані, згідно з якими роз­­­робляють, виготовляють, конт­ролюють, при­ймають, по­стача­­ють, екс­плуатують виріб), технол. (ви­значають технол. процес ви­­готовле­н­ня чи спорудже­н­ня) і про­грамну (ві­домості, необхідні для роз­робле­н­ня, виготовле­н­ня, су­проводже­н­ня та екс­плуатації про­грам) документацію; перед здачею приват. замовникам чи держ. комісії ви­пробовують свої роз­робле­н­ня, потім бе­­руть участь у впроваджен­ні їх у серійне виробництво чи введен­ні в екс­плуатацію; провадять дослід­ні роботи, а також здійснюють удосконале­н­ня, уніфікацію й мо­­дернізацію виробів, що випускаються. Конструюва­н­ня певно­­го обʼєкта техніки, будівництва та ін. виконується на під­ставі затвердженого зав­да­н­ня на проектуван­­ня та тех.-екон. об­ґрунтува­н­ня. На під­готовчому етапі для роз­робле­н­ня заг. ви­гляду нової про­­дукції встановлюються й естет. вимоги. У процесі конструюван­­ня ви­значаються форми, роз­міри, взаємне роз­ташува­н­ня час­тин і елементів кон­струкції обʼєк­­та, його складових (агрегатів, систем, вузлів), способу їхнього зʼ­єд­на­н­ня, вибору матеріалів окремих елементів. Роз­рахунок кон­струкції з оптимал. значе­н­нями параметрів і потріб. запасами міцності, жорсткості та стійкості здійснюють, ґрунтуючись на наук. показниках теорії машин і механізмів, опору та втоми матеріалів, теорії пружності, електротехніки, аеродинаміки, гідравліки, технології ма­­шино- й приладобудува­н­ня.

Роз­­­різняють ДКБ, Дослідні конст­­руктор.-технол. бюро (ДКТБ), Окремі КБ, Окремі конст­­рук­­тор.-технол. бюро, Особл. КБ, ПКБ, СКБ, СКТБ, ЦКБ. За часів СРСР у на­звах КБ, які не були структур. під­роз­ділами, частіше вказувалися лише номер і ві­домча приналежність, оскільки пере­важна більшість з них мала закритий характер і виконувала за­­мовле­н­ня під­приємств ВПК. Нині ве­­ликі КБ діють на потуж. під­приємствах Дні­проп., Донец., Запоріз., Хар­­ків. та ін. областей. Серед укр. окремих спе­­ціаліз. кон­структор. установ і провід. кон­структор. під­роз­­ділів пром. під­приємств — «Дні­провське» Кон­структорське бюро (електрон­ні системи та за­­соби звʼязку), «Пів­ден­не» Державне кон­структорське бюро ім. М. Янгеля (ракетні комплекси та ракетно-космічні системи; обидва — Дні­пропетровськ), Ра­­діотехнічних приладів Спеціаль­­не кон­структорське бюро (Донецьк), Запорізьке машинобудів­­не кон­структорське бюро «Про­­грес» ім. академіка О. Івченка («Івченко-Про­грес»; газотурбін­ні двигуни авіац. і пром. за­стосува­н­ня), Київське центральне кон­структорське бюро арматуробудува­н­ня (різні види арматури та агрегатів), «Луч» Київсь­­ке державне кон­структорське бюро (високотехнол. зброя та засоби її обслуговува­н­ня), «Мол­­нія» Спеціальне кон­структорсь­­ке бюро (Одеса; складна радіо­електрон­на техніка для енергетики, систем звʼязку, машинобудува­н­ня та військ. цілей), Кон­­­структорське бюро радіозвʼязку (Севастополь; радіокомунікац. і навігац. пере­давачі та при­­ймачі, супутник. комунікац. системи, автомат. керувал. системи та комплекси), «Авіаконтроль» АТ (Харків. приладобуд. КБ; борт. аерометр. устаткува­н­ня та засоби контролю літаків), «Полісвіт» Науково-технічне спеціальне кон­структорське бюро (системи упр. ракет-носіїв, літаків, про­грамно-тех. комплекси упр. паровими турбінами, системи митного огляду), «Протон» Цен­­тральне кон­структорське бюро (цифр. засоби звʼязку; обидва — Харків), Харківське агрегатне кон­структорське бюро (агрегати для гідравліч., палив. і електр. систем авіац. техніки), Харківсь­­ке кон­структорське бюро з дви­­гунобудува­н­ня (двигуни для бро­­нетанк. техніки), Харківське кон­­­структорське бюро з машинобудува­н­ня ім. О. Морозова (бронетанк. техніка), «Ізумруд» Центральне кон­структорське бю­­ро (Херсон; судна, плавучі споруди), «Ритм» Центральне кон­структорське бюро (Чернівці; фото­при­ймачі, фото­при­ймал. засоби, оптрони, опто­електрон­ні пари). Свою історію від КБ ведуть АНТК ім. О. Антонова (Київ; 1946–52 — ДКБ № 153 у рос. м. Новосибірськ, 1953–65 — ДКБ № 473; літаки; див. також «Ан») та АТ «Хартрон» (Харків; 1959–66 — Особл. КБ № 692, від­тоді — КБ електро­приладобу­­дува­н­ня; про­грамне та тех. забез­пече­н­ня систем упр. для ракетно-косміч. техніки, енергетики, за­­лізнич. транс­порту).

1954–2008 функціонувало Велобудува­н­ня Центральне конструк­­тор­­сь­ко-технологічне бюро (Харків). 1956–69 діяв як СКБ і Львів. КБ Львівський науково-дослідний радіотехнічний ін­ститут, 1962–91 як ПКБ електрогідравліки — Імпульсних процесів і технологій Ін­ститут НАНУ (Миколаїв), 1963–92 як СКБ матем. машин і систем Ін­ституту кібернетики АНУ — Про­блем математичних машин і систем Ін­ститут НАНУ, 1980–92 як СКТБ про­грам. забезпече­н­ня Ін­ституту кібернетики АНУ — Про­грамних систем Ін­ститут НАНУ (обидва — Київ). Від 1996 працює Львів. центр Ін­ституту косміч. дослідж. НАНУ та ДКАУ, який раніше виконував роботи з косміч. тематики як СКБ Фіз.-мех. ін­ституту НАНУ. 2005 у Києві унаслідок обʼ­єд­на­н­ня КБ спецтехніки та Наук.-тех. центру артилер.-стрілец. озброє­н­ня створ. КБ «Ар­­тилер. озброє­н­ня». Нині у системі НАНУ в Секції фіз.-тех. і матем. наук: у Від­діл. математики — СКТБ систем упр. з дослід. виробництвом Ін­ституту приклад. математики і механіки (Донецьк); у Від­діл. механіки — СКТБ Ін­ституту геотех. механіки, СКТБ Ін­ституту тех. механіки (обидва — Дні­пропет­­ровськ), СКТБ Ін­ституту про­блем міц­­ності; у Від­діл. наук про Землю — СКТБ Ін­ституту геофізики (оби­­два — Київ), СКТБ Мор. гідрофіз. ін­ституту (Севастополь); у Від­діл. фі­­зики і астрономії — СКТБ з дослід. виробництвом Ін­ституту фізики напів­провід­ників, СКТБ фіз. при­­ла­­добудува­н­ня з дослід. виробництвом Ін­ституту фізики (обидва — Ки­­їв); у Від­діл. фіз.-тех. про­блем енергетики — Житомир. спец. бю­­ро засобів моделюва­н­ня з дослід. виробництвом Ін­ституту проб­­лем моделюва­н­ня в енергетиці, ДКТБ з інтенсифікації теплооб­мін. про­­цесів Ін­ституту тех. теплофізики, СКТБ Ін­ституту про­блем без­пеки АЕС (обидва — Київ), СКТБ Ін­ституту про­блем машинобудува­н­ня (Харків); у Від­діл. фіз.-тех. проб­­лем матеріало­знавства — ДКТБ Ін­ституту електрозварюва­н­ня (Київ), «Донець» Центральне конст­­рук­­торське бюро машинобудува­н­ня (Луганськ; обладна­н­ня для вирощува­н­ня та обробле­н­ня функціонал. матеріалів елект­­рон. техніки); в Секції хім. і біол. наук: у Від­діл. біо­хімії, фізіології і молекуляр. біо­логії — Дослідне кон­структор. виробництво мед. при­­ладобудува­н­ня Ін­ституту екс­перимент. патології, онкології і радіо­біо­логії (Київ), СКТБ з дослід. виробництвом Ін­ституту про­блем кріобіо­логії та кріомедицини (Харків); у Від­діл. хімії — СКТБ з екс­перимент. виробництвом Ін­ституту заг. та неорган. хімії (Київ), СКТБ з дослід. виробництвом Фіз.-хім. ін­ституту (Одеса). У структурі ВНЗів КБ організовують пере­важно в університетах тех. профілю. Серед них — ДКБ «Буран» Нац. авіац. університету (Ки- їв; без­пілотні літал. апарати), Особл. КБ «Шторм» Нац. тех. університету України «Київ. політех. ін­ститут» (засоби цифр. просторово-часо­­вого та спектрал. обробле­н­ня гідро­акуст. інформації, гідро­­­акуст. і біо­тех. комплекси пошуку під­вод. обʼєктів тощо), СКБ елек­­тромех. систем Нац. університету «Львівська політехніка».

У рад. період СКБ «Іскра» Ворошиловгр. маш.-буд. ін­ституту (від 1992 — НДІ «Іскра» Східноукр. університету, Луганськ) роз­­­робляв системи ди­станц. конт­­ролю несанкц. роз­по­всюдже­н­ня ядер. зброї, тех. засоби контро­­лю радіо­актив. за­брудне­н­ня Світ. океану. 2006 пере­дано у систему Міністерства освіти України Аналітичної техніки засобів Спеціальне кон­структорське бюро та того ж року на його базі створ. при Ужгород. університеті НДІ засобів аналіт. техніки. В низці укр. ВНЗів створ. студент. КБ, зокрема Вінн. тех. університеті, Нац. гірн. університеті (Дніп­­ропетровськ), Київ. університеті, Таврій. університеті (Сімферополь), Нац. аеро­­косміч. університеті «Харків. авіац. ін­ститут».

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю