АНТК імені О. К. Антонова

Визначення і загальна характеристика

АНТК імені О. К. Антонова — авіаційний науково-технічний комплекс, що за­ймається роз­робле­н­ням літаків (див. «Ан»). Створ. 31 травня 1946 у Новосибірську О. Антоновим як ДКБ-153 (1952 пере­ведено до Києва). Від грудня 1953 — Союзне ДКБ № 473; від січня 1965 — Держ. Союз. дослід. завод № 573; у квіт. 1966 завод перейм. у під­приємство п/с А-3395, паралельно використовувалася у від­критому листуван­ні назва «Київ. мех. завод»; у листопаді 1984 присвоєно імʼя О. Антонова; від березня 1991 — сучасна назва. Від початку існува­н­ня створ. 20 оригін. типів і понад 100 модифікацій літаків різного класу і при­значе­н­ня. Серед них багатоцільовий літак Ан-2, який започаткував велику родину «Анів»; транс­порт­ні Ан-8, Ан-12, Ан-22 («Антей»), Ан-26, Ан-32, Ан-72, Ан-74Т, Ан-124 («Руслан»); пасажир. лайнери Ан-10, Ан-14, Ан-24; конвертов. вантажно-пасажир. Ан-28, Ан-74ТК; спеціаліз. — с.-г., лісопожежні, полярні, метеозахисту тощо; а також — планери, дельтаплани, мотодельтаплани. Нині в АНТК під керівництвом ген. кон­структора П. Балабуєва створ. нові машини — Ан-38, Ан-225 («Мрія»), Ан-70 і Ан-140; модифікуються раніше створ. апарати, забезпечується їх екс­плуатац. су­проводже­н­ня, виконуються інжиніринг. роботи з метою під­вище­н­ня ресурсу літаків, проводиться навч. та пере­на­вча­н­ня льотного складу та тех. персоналу. Підпр-во направляє до різних країн світу висококваліфік. фахівців для на­да­н­ня допомоги в освоєн­ні авіатехніки та на­вчан­ні нац. кадрів, бере участь у між­нар. кооперації з проектува­н­ня та виготовле­н­ня авіац. техніки. В АНТК за­стосовують найновітніші технології, по­стійно вдосконалюють методи проектува­н­ня, використовують сучасне обладна­н­ня в усіх галузях літакобудува­н­ня. Одним з провід. наук. напрямків, що роз­робляються в АНТК, є аеродинамічні дослідже­н­ня. Завдяки наявності власної аеродинаміч. труби АТ-1 і утвореного на її основі аеродинаміч. комплексу, АНТК може проводити повний цикл продувних ви­пробувань, починаючи від проектува­н­ня моделей та роз­робки екс­перим. устаткува­н­ня і закінчуючи видачею рекомендацій і висновків. Тут можуть проводитися великі дослідже­н­ня аеродинаміч. характеристик не тільки літаків, але й аеро­статичних, без­крилих і гвинтокрилих літал. апаратів, дельтапланів і парапланів, ви­вче­н­ня процесів десантува­н­ня парашутистів і техніки, а також роз­робле­н­ня та виготовле­н­ня динамічно подібних і ди­станційно пілотованих моделей. В аеродинаміч. комплексі АНТК роз­роблено низку унікальних «ноу-гау» світ. рівня (напр., створ. продувні імітатори силових установок), на матеріалах дослідж. захищено багато кандидат. і доктор. дисертацій. За 35 р. роботи аеродинаміч. труби на­громаджено знач. досвід проведе­н­ня досліджень не тільки в суто авіаційних, але й у багатьох ін. напрямках. Зокрема у аеродинаміч. трубі АТ-1 можна виконати оцінку вітрових навантажень на висотні будинки і споруди, дослідже­н­ня плинів повітр. потоків, тарировку приладів, що вимірюють швидкість і напрямок повітр. потоку, від­працьовува­н­ня аеродинаміки швидкісних назем. транс­порт. засобів, повітряно-енергетич. установок, а також різні дослідж. в інтересах роз­витку швидкіс. видів спорту. В АНТК роз­роблено також надійні методи забезпече­н­ня необхід. міцності і ресурсу літакових та ін. кон­струкцій, під­даних як статич., так і динаміч. навантаже­н­ням. Тут працює один з найбільших у Європі ви­пробув. комплексів, де виконуються сертифікац. ви­пробува­н­ня на міцність та втомну міцність літал. апаратів будь-якого класу — від дельтапланів до гігантів типу «Руслан» і «Мрія». До складу АНТК входить льотно-ви­пробув. база, роз­таш. у м. Гостомель, де проводиться повний комплекс необхідних льотних та сертифікац. ви­пробувань нових «Анів». Сучас. літак немислимий без широкого за­стосува­н­ня в ньому кон­струкцій з полімерних композиц. матеріалів (ПКМ), у створен­ні і впроваджен­ні яких АНТК є лідером у вітчизн. авіац. промисловості від 1970-х рр. і донині. Ці кон­струкції на основі вуглецевих, скляних, органічних і гібридних армувальних волокон з комплексу властивостей у 2– 3 рази пере­вершують металеві матеріали. Зокрема вони від­різняються меншою на 25– 30 % вагою, зниженою на 50– 80 % трудомісткістю виготовле­н­ня, кращою якістю зовн. поверх­ні, під­вищеною корозій. стійкістю. Завдяки цим та ін. корис. якостям ПКМ знаходять у кон­струкції літаків дедалі ширше за­стосува­н­ня. Напр., обсяг за­стосува­н­ня композитів в Ан-70 досягає 25 % від заг. маси кон­струкції проти 6 % на «Руслані». Завдяки цьому вдалося досягти значно вищої транс­порт­ної і екон. ефективності літака в цілому. Ще одним свідче­н­ням росту технол. можливостей АНТК стали роз­робки в галузі авіац.-косміч. тематики. Остан­нім часом проведено дослідже­н­ня декількох проектів «літаючих космо­дромів» на базі літаків Ан-124 і Ан-225. Запуск з борту цих літаків косміч. обʼєктів до­зволяє домогтися без­прецедентно широкого діапазону можливих кутів нахилу орбіт і багатораз. зниже­н­ня вартості виведе­н­ня корис. вантажу. Нині разом з під­приємствами РФ на базі Ан-124 реалізується про­грама косміч. системи «Повітряний старт», перші комерц. запуски якої заплановано на 2003. В АНТК роз­виваються практично всі технол. напрямки в авіабудуван­ні. Від­бувається це системно, від­повід­но до конкрет. про­грам під­вище­н­ня тех. рівня літаків «Ан». Інтегруючою ланкою в цьому склад. процесі ви­ступають сучасні компʼютерні інформ. технології (КІТ). Стратегія їхнього за­стосува­н­ня перед­бачає роз­робле­н­ня і реалізацію в АНТК і на під­приємствах-партнерах технології повного електрон. ви­значе­н­ня виробу, заснованого на тривимір. моделюван­ні і створен­ні інтегрованої бази даних проекту. Нині пере­дано до екс­плуатації кілька кон­структор. залів компʼютер. моделюва­н­ня, оснащених новітніми компʼютер. станціями, введено в роботу сервери і ядро обчислюв. мережі, за­проваджено сучасні системи автоматиз. проектува­н­ня CAD/CAM/CAE/PDM. Організовано систему на­вча­н­ня кон­структорів і технологів, роз­робляється про­грама на­вча­н­ня роботи з КІТ для всіх категорій фахівців. Упровадже­н­ня КІТ забезпечує під­вище­н­ня якості й оперативну реалізацію запитів замовника при створен­ні і модифікації виробів, а також до­зволяє АНТК брати участь у спільних між­нар. авіац. проектах. АНТК спів­працює з понад 200 під­приємствами, ін­ститутами України, Росії, Узбеки­стану, Казах­стану та ін. зарубіж. країн. Літаки «Ан» і агрегати до них серійно виготовляють у Києві, Харкові, а також у Росії (Новосибірськ, Воронеж, Самара, Омськ, Іркутськ, Ульяновськ), Узбеки­стані, Польщі, Китаї та Ірані. Для спільної наук.-тех., вироб.-господар. і зовн.-екон. діяльності з про­грами «Ан-70» 1996 створ. рос.-укр. консорціум «Середній транс­порт­ний літак». 30 грудня 1992 Авіац. Регістр Між­держ. Авіац. Комітету видав АНТК сертифікат за номером Р-2 на право створе­н­ня цивіл. літаків. Станом на 1 січня 2001 на під­приємстві працюють бл. 7 тис. спів­роб. Прагнучи досягти макс. ефекту від новіт. тех­процесів, фахівці АНТК по­стійно роз­ширюють сферу їхнього за­стосува­н­ня. Понад 10 р. тому під­приємство роз­почало роботи зі створе­н­ня наземних видів транс­порту. Рац. викори­ста­н­ня авіац. технологій до­зволило надати створеним зразкам високих споживчих якостей. Зокрема, в серійне виробництво на Київ. авіац. завод «Авіант» після ви­пробувань пере­дано зʼ­єд­нані трьохосьові тролейбуси К12.01, К12.03, К12.05 пасажиромісткістю 180–200 осіб і двоосьовий К12.04 на 112 пасажирів, які виготовляються із корозійно­стійких алюмін. сплавів та полімер. матеріалів і від­різняються від аналогів меншою масою та спожива­н­ням електро­енергії, високою корозій. стійкістю і тривалим терміном викори­ста­н­ня. Шляхом адаптації тролейбус. кузова під дизел. двигун роз­робляється також міський автобус. За тими ж принципами спроектовано і виготовлено дослід. зразок кузова єдиного в СНД низькопідлогового чотириосьового трамвая місткістю до 200 пасажирів. Список роз­робок доповнюють спец. вагон для Одес. мор. порту, кузов рефрижератора, електробус, вагон класич. метро, автобус і спорт. велосипеди з вуглепластику, на яких ви­ступає олімп. збірна України. Роз­роблено проект легкого автоматиз. метрополітену РАДАН, що роз­глядається як альтернатива традиц. метрополітенові та швидкісному трамваєві і здатний пере­возити до 55 000 пас./год. Керува­н­ня його рухом повністю автоматизоване. При АНТК створ. авіатранс­порт. під­роз­діл — авіакомпанія «Авіалінії Антонова», що здійснює між­нар. вантажні авіаперевезе­н­ня на чартер. основі. Нині в парку авіакомпанії нараховується вісім літаків Ан-124-100, чотири Ан-12, Ан-22, два Ан-32П, по одному — Ан-26, Ан-28, Ан-72, Ан-74. Пере­возить різноманітні вантажі, серед них великогабаритні та не­стандартні. Зокрема, пере­везено із Харкова в Ташкент гідротурбіну (88 т) для Таштакумської ГЕС; буд. техніку для ліквідації наслідків землетрусу в м. Спітак (Вірменія); техніку для ліквідації кризи в Перській затоці; електрогенератор фірми «Сіменс» із м. Дюс­сельдорф у м. Делі масою 135,2 т; ядерне пальне в спец. контейнерах із м. Хабанія у м. Єкатеринбург (за про­грамою ООН роз­зброє­н­ня Іраку); залізнич. локомотив (102 т) із м. Лондон (Канада) у м. Дублін. Мережа вантаж. пере­везень на регуляр. авіалініях по­стійно зро­стає. Спільно з «Авіакомпанією Авіалінії України» та «Між­народними авіалініями України» освоєно маршрути: Київ — Шидзяджуан (Китай), Київ — Стамбул, Київ — Амстердам тощо; виконуються пере­везе­н­ня вантажів територією США. За багаторіч. досвід між­нар. вантаж. пере­везень і номенклатуру авіац. парку АНТК присвоєно статус нац. вантаж. авіаперевізника. 1966 під­приємство нагородж. Орденом Леніна, у 1975 — Орденом Трудового Червоного Прапора, 1995 в рамках Між­нар. проекту — «Факелом Бірмінґама» «За успішне економічне вижива­н­ня в умовах соціально-економічної кризи», 1998 — «Золотою Зіркою за досконалість та якість». В АНТК діє Нар. Музей та мемор. кабінет-музей О. Антонова.

Літ.: Радченко И. В. и др. Самолет Ан-2. Москва, 1974; Яковлев А. С. Советские самолеты: Крат. очерк. Москва, 1982; Кузнецова Т. Від першого «Ана» до «Руслана» // Прапор комунізму. 1987, 29 серп.; Комаров А. А. и др. Устройство и летная эксплуатация самолета Ан-26. Москва, 1987; Шавров В. Б. История кон­струкций самолетов в СССР 1938–1950 гг. Москва, 1988; Пономарев А. Н. Советские авиацион­ные кон­структоры. Москва, 1990; Титков Ю. Н. Самолет Ан-28: Устройство и эксплуатация. Москва, 1993; Беба П. Ми — авіаційна держава: [АНТК «Антонов» закінчив скла­да­н­ня другого Ан-70] // Уряд. курʼєр. 1996, 31 груд.; «Восьмерка». Первый «летающий кит» Антонова // АВ. 1996. № 3, 4; Заярин В. М., Краснощеков А. Н. Античный герой ХХ века: [Ан-22] // Там само. 1997. № 5; «Ты, как из сказки богатырь…» // Там само. 2000. № 1.

А. Ю. Совенко

Завантажити статтю