Контрабанда
Визначення і загальна характеристика
КОНТРАБА́НДА (італ. contrabando, від contra — проти і bando — урядовий указ) — таємне незаконне переміщення через державний кордон обкладених митом або заборонених товарів чи інших цінностей, перелік яких регламентує законодавство конкретної держави. Термін «К.» також вживають як заг. назву цих товарів чи цінностей. К. розрізняють залежно від виду (золото, сигарети, спиртні напої тощо) та розмірів (ті, що можуть бути переміщені індивідом, напр., дорогоцінне каміння, художні цінності, та великогабаритні) контрабанд. товарів й способів їхнього переміщення: поза митним контролем (поза місцем розташування митного органу; у місці розташування митниці, але поза зоною митного контролю; поза часом здійснення митного оформлення; з використанням незакон. звільнення від митного огляду), з приховуванням від митного контролю (використання схованок та ін. засобів або способів, що утруднюють виявлення предметів; подання митному органу підроб. документів). К. зʼявилася як наслідок запровадження мита на певні товари, зокрема у Київ. Русі вона відома від 10 ст. (у 12–13 ст. діяла офіц. заборона К.). Особл. розвитку вона набуває в країнах, де запроваджено високі митні тарифи на імпорт деяких груп товарів (напр., у Великій Британії наприкінці 18 ст. встановлено високі мита на алкоголь та предмети розкоші, що спричинило їхнє незаконне завезення з материка); де в умовах дефіциту певних груп товарів діють штучні, санкціонов. державою обмеження на їхній імпорт (протягом майже всієї історії існування СРСР); проти яких введено торг. ембарго чи ін. екон. або політ. санкції (Куба, Іран, Сербія у 1990-х рр. тощо); у невизнаних (сепаратист.) держ. формуваннях (Придністров. Молдов. Респ., Пд. Осетія, Абхазія); нестабіл. слабких державах і тих, що переживають значні внутр. потрясіння (зокрема Сомалі). К. завдає шкоди або створює загрозу для економічної безпеки, сусп. безпеки (при незакон. переміщені наркотиків, психотроп. речовин, зброї), національної безпеки, культур. спадщини (у випадку К. культурних цінностей) держави. У більшості країн світу вона є злочином, за здійснення якого передбачено відповідне покарання.
Після розпаду СРСР і проголошення незалежності України 1991 відбулося значне поширення К., особливо в прикордон. р-нах і мор. портах (Одеса, Іллічівськ, Маріуполь, Керч, Севастополь та ін.), від серед. 1990-х рр. актуал. проблемою стала К. людей (зокрема жінок і дітей) та внутр. органів для подальшої трансплантації. Цьому сприяють різниця екон. і політ. розвитку України та сусід. сх.-європ. держав (зх. сусіди — чл. ЄС, сх. — Митного союзу, на Пд. розташ. невизнана Придністров. Молдов. Респ.), корупція держ. службовців, недостатні дії відповід. органів по боротьбі з К. Згідно зі ст. 201 Кримінал. кодексу України, переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, незаконне переміщення істор. та культур. цінностей, отруй., сильнодіючих, радіоактив. або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (окрім гладкоствол. мислив. зброї та боєприпасів до неї), К. стратегічно важливих сировин. товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, карається позбавленням волі на строк від 3-х до 7-ми р. із конфіскацією предметів К.; ті ж самі дії, вчинені за поперед. змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, — позбавленням волі на строк від 5-ти до 12-ти р. із конфіскацією предметів К. і майна. К. товарів вважають вчиненою у великих розмірах, якщо їхня вартість у тисячу та більше разів перевищує неоподатк. мінімум доходів громадян.
Літ.: Шульга М. Г. Митне право України: Навч. посіб. Х., 2005; Боротьба з контрабандою та порушенням митних правил: Підруч. Хм., 2008; Додін Є. В. Митна злочинність // Митна справа. 2010. № 3.
Р. В. Пилипчук
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
