КОНТРАТО́ВИЧ Ернест Рудольфович (17. 05. 1912, с. Кальна Роз­тока, Австро-Угорщина, нині Словач­чина — 23. 12. 2009, Ужгород) — живописець і педагог. Народний художник України (1991). Член НСХУ (1946). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2007). Закінчив Ужго­родську учительську семінарію (1932), водночас 1928–32 від­відував Громадянську школу малюва­н­ня Й. Бок­­шая та А. Ерделі. Учителював 1932–42. Працював в Ужгороді: 1945–60 — викладач рисунка, живопису, композиції художньо-промислового училища, 1960–72 — у художньо-виробничних майстернях. Учасник міських, обласних, всеукраїнських, зарубіжних мистецьких ви­ставок від 1938. Персональні — в Ужгороді (1967, 1972, 1987, 1997), Києві (1973, 1975–76, 1982, 2001), Бардє­йові (1973–74), Пряшеві (1975–76; обидва — Словач­чина), смт Великий Березний (За­карпської обл., 1977). Творчість К. у 1930-і роки характеризується гос­трою соціальною спрямованістю, викори­ста­н­ням стриманої кольорової гами і при­глушених тонів, пере­вагою сірого та чорного кольорів; пізніше роз­робляв релігійну те­­матику. Продовжуючи традиції Під­карпатської школи живопису, ство­рив власний стиль — варіант екс­пресіонізму. Зобразив драматичні епі­­зоди з життя горян-русинів напередодні та під час 2-ї світової вій­ни. Прийнятий К. образ дивака, який живе у світі фантазій, до­зволяв уникати тиску навʼяза­ного радянською владою соцреалізму. Писав карпатські пейзажі, жанрові сценки з традиційного русинського життя. Окремі роботи зберігаються в Національному художньому музеї, Закарпатьскому художньому музеї, музеях РФ. Серед учнів — Ю. Герц, І. Ілько, М. Медвецький, Е. Медвецька-Лутак, В. Микита, М. Романишин, І. Шутьєв.