Кулавін Валерій Миколайович

КУЛА́ВІН Валерій Микола­йович (27. 02. 1948, м. Бердичів Житомир. обл.) — художник театру. Член НСХУ (1989). Закін. Одес. театр. худож.-тех. училище (1974; викл. Л. Альшиць). Від­тоді працював у Горьков. театрі опери та балету ім. О. Пушкіна (нині Нижній Новгород, РФ); від 1989 — гол. художником Житомир. укр. муз.-драм. театру ім. І. Кочерги. Учасник міських, обл., всесоюз. мистецьких ви­ставок від 1973. Для творчості К. характерні схиль­­ність до концептуал. сцено­графії, вишуканий смак, образність ми­сле­н­ня, виразність та пластичність. Оформив опери: «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Кор­сакова (1979, Горьков. театр опери та балету ім. О. Пушкіна), «Поргі і Бесс» Дж. Ґершвіна (1983), «Тоска» Дж. Пуч­чіні (1989), «Кармен-сюїта» Ж. Бізе — Р. Ще­дріна, «Алеко» С. Рахманінова (обидві — 1990); балети — «Марна пере­сторога» П. Гертеля, «Віхола» Г. Свиридова (обидва — 1988); ви­стави — «Від­давали бать­ка в прийми» В. Канівця (1989), «Брехня» В. Вин­ниченка (1991), «Сорочинський ярмарок» (1992) і «Майська ніч» (1997) за М. Гоголем, «Ясні зорі» Б. Грінченка, «Свата­н­ня на Гончарівці» Г. Квітки-Основʼяненка (обидві — 1992), «Фараони» О. Коло­мійця, «Король Лір» В. Шек­спіра (обидві — 1993), «Остан­ній воло­цюга» Р. Вівіані (1998), «Весі­л­ля Фіґаро» В.-А. Моцарта (2000), «Моя чарівна леді» Ф. Лоу (2001), «Тінь» Є. Шварца, «Забути Геро­страта» Г. Горіна (обидві — 2004), «Вівця з вовчим по­глядом (Кішки-мишки)» М. Мар­даня (2009; усі — Житомир. укр. муз.-драм. театр ім. І. Кочерги). Гастролі у Литві, РФ, Білорусі, Польщі.

Н. М. Тимошкіна, Л. П. Коваль

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю