Кульський Олександр Леонідович

КУ́ЛЬСЬКИЙ Олександр Леонідович (09. 05. 1946, Київ) — прозаїк, фізик. Син Л. Кульського. Кандидат технічних наук (1982). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1971). Працював у Києві: в Ін­ституті радіо­електроніки (1970–73); в Ін­ституті колоїд. хімії та хімії води (обидва — АН УРСР): 1989–92 — керівник спец. лаб. аналіт. приладобудува­н­ня, 1993–96 — керівник лаб. аналізу води «Укркомун­екологія»; 1997–99 — нач. від­ділу аналіт. приладобудува­н­ня товариства «Потік»; 1999–2001 — чл. редакції ж. «Ра­діо­аматор»; 2002–04 — керівник лаб. н.-д. центр. оборон. технологій та військ. без­пеки; 2004–06 — керівник лаб. фіз. ф-ту, заст. завідувач кафедри заг. фізики Київ. політех. ін­ституту; 2006–11 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту біо­хімії НАНУ; від 2011 — науковий спів­робітник Ін­ституту високих технологій Київ. університету. Пише рос. й укр. мовами. Автор книг про аномал. явища, па­рапсихологію та окультизм: «На пере­крестках Вселен­ной» (1997), «Призраки истории» (1998), «Фе­номен иных миров» (усі — Донецьк), «Тропа ро­зенкрейцеров», «Мис­сия ро­зенкрейцеров» (усі — 1999), «Зорянi ро­зенкрейцери» (2004), «Стежина над бе­зо­днею» (2008), «Тіні дракона Чен Гуана» (2010; усі — Київ). Видав кн. з електроніки «КВ — приемник мирового уровня? — Это очень просто!» (С.-Петербург, 2000). Популяризує досягне­н­ня сучас. точних наук та філос. напрямів, ви­вчає істор. загадки ци­вілізації, астроном. феномени.

Завантажити статтю