Культ

Визначення і загальна характеристика

КУЛЬТ (від лат. cultus — догляд, поклоніння) — пов’язані із віросповідними уявленнями вірян (що сформовані у догматах релігійних, канонах, міфах, традиціях, правилах тощо) та виконані за допомогою специфічних предметів і символів у певній послідовності (системі) дії кліриків та спеціально навчених вірян. Ці дії, як правило, спрямовані на вшанування, спонукання до виконання прохань, умилостивлення чи виокремлення певних предметів, осіб, реальних або фантастичних істот, яким приписують надприродні властивості. Їхньою кінцевою метою є задоволення релігійних потреб, а також регламентація побуту чи знакових подій життя суб’єктів культової діяльності. Завдяки розвитку церковного мистецтва релігійний культ може задовольняти й естетичні потреби вірян. 

Класифікація культів надзвичайно різноманітна, зокрема розрізняють магію (чаклунство), умилостивлюючий (пропиціальний), традиційний, нетрадиційний, конфесійно зорієнтований, специфічний культ (залежить від особливостей божества чи явища та очікуваного результату), культ предків, родючості, святих, Верховної істоти. Релігійний культ має тенденцію до етноконфесійного зорієнтування, постійно апробовується на практиці та за необхідності може модифікуватися. Культові дії зазвичай виконують у спеціальних місцях, насамперед у культових спорудах (синагогах, церквах, костелах, мечетях, мандірах, пагодах, молитовних будинках та ін.). 

Відповідно до Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991) в Україні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії дозволено безперешкодно проводити в культових будівлях і на прилеглій території, у місцях паломництва, установах релігійних організацій, на кладовищах, у місцях окремих поховань і крематоріях, квартирах та будинках громадян, а також в установах, організаціях і на підприємствах з ініціативи їхніх трудових колективів і за згодою адміністрації. У деяких богословських чи філософсько-релігієзнавчих класифікаціях терміном «культ» позначають релігійний напрям специфічної спрямованості, якому, як правило, притаманні деструктивний характер або ошуканство; у переносному значенні — нерелігійне чи псевдорелігійне вшановування когось чи чогось (культ особи, грошей, розуму, культовий митець, твір мистецтва тощо).

Завантажити статтю