Купріянов Ігор Терентійович
КУПРІЯ́НОВ Ігор Терентійович (29. 10. 1937, Вінниця — 10. 06. 2015, Запоріжжя) — літературний критик, літературознавець, філософ. Кандидат філологічних наук (1971). Член НСПУ (1995). Обл. літ. премія ім. В. Лісняка (1998). Закін. істор.-філол. факультет Луцького пед. інституту (1962). Учителював. 1973–88 — доцент Київ. університету і ст. н. с. Інституту літ-ри АН УРСР (Київ); 1989–2008 — у Запоріз. університеті: доцент, 1990–93 — засн. і завідувач кафедри українознавства. Досліджував укр.-рос. літ. зв’язки кін. 19 — поч. 20 ст., творчість рос. письменників України. Уперше оприлюднив низку віршів, листів і нотаток П. Куліша, Марка Вовчка, Я. Щоголіва, О. Кониського, І. Франка, В. Брюсова, О. Толстого, М. Грушевського, С. Черкасенка, М. Рильського, М. Зерова та ін. Один з авторів кн. «Літературно-мистецька Вінниччина» (О., 1969), «Історія українсько-російських літературних зв’язків» (у 2-х т., т. 1, 1987), «Русские советские писатели Украины» (1991), низки статей в УЛЕ; упорядник кн. «Русские советские поэты Украины» (1987), «Волошин М. Киммерия» (1990; усі — Київ), «Письменники Запорізького краю» (З., 2002).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Формирование поэтической личности Максимилиана Волошина. К., 1971; Судьба поэта: Личность и поэзия Максимилиана Волошина. К., 1978; 1979; Леонид Вышеславский: Очерк жизни и творчества. К., 1984; Поэзия И. Франко в русских переводах конца ХІХ — начала ХХ в. З., 1992; 2006; Поэзия Леонида Вышеславского. З., 1993; Одержимый любовью: Очерк жизни и творчества М. Ласкова. З., 1997; Джерела. З., 1997; Теория чистого ума. З., 2004; 2005 (співавт.); Этюды о загадочных проблемах мировой философии. З., 2009; 2010 (співавт.); Интеллектуальный сон и мировая философия. З., 2011 (співавт.).
Рекомендована література
- Ігор Терентійович Купріянов: Бібліогр. покажч. З., 1997;
- Стадніченко О. Закоханий у літературу: (Ігор Купріянов — критик і літературознавець) // Вісн. Запоріз. університету. Філос. науки. 2007. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
