КУ­ПРІЯ́НОВ Ігор Теренті­йович (29. 10. 1937, Він­ниця — 10. 06. 2015, Запоріж­жя) — літературний критик, літературо­знавець, філософ. Кандидат філологічних наук (1971). Член НСПУ (1995). Обл. літ. премія ім. В. Ліс­няка (1998). Закін. істор.-філол. факультет Луцького пед. ін­ституту (1962). Учителював. 1973–88 — доцент Київ. університету і ст. н. с. Ін­ституту літ-ри АН УРСР (Київ); 1989–2008 — у Запоріз. університеті: доцент, 1990–93 — засн. і завідувач кафедри україно­знавства. Досліджував укр.-рос. літ. звʼязки кін. 19 — поч. 20 ст., творчість рос. письмен­ників України. Уперше оприлюднив низку віршів, листів і нотаток П. Куліша, Марка Вовчка, Я. Що­голіва, О. Кониського, І. Франка, В. Брюсова, О. Толстого, М. Грушевського, С. Черкасенка, М. Рильського, М. Зерова та ін. Один з авторів кн. «Літературно-мистецька Він­нич­чина» (О., 1969), «Історія українсько-росій­ських літературних звʼязків» (у 2-х т., т. 1, 1987), «Рус­ские советские писатели Украины» (1991), низки статей в УЛЕ; упорядник кн. «Рус­ские советские поэты Украины» (1987), «Волошин М. Ким­мерия» (1990; усі — Київ), «Письмен­ники Запорізького краю» (З., 2002).