Курашкевич Кирило Володимирович
КУРАШКЕ́ВИЧ Кирило Володимирович (08. 11. 1920, містечко Тростянець, нині смт Вінн. обл. — 16. 01. 2010, Київ) — письменник. Член НСПУ (1967). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. технікум журналістики, Тульчин. учит. інститут (1940), Військ.-політ. академію (Москва, 1952). Перебував на військ. службі. Після звільнення в запас очолював Вінн. (1967–72) та Микол. (1974–83) обл. літ. об’єднання. Від 1984 мешкав у Києві. Працював гол. ред. видавництва «Азимут-Україна». Віце-президент Укр. асоц. письменників соц.-худож. літ-ри. Осн. теми творчості — події 2-ї світової війни, боротьба за мир. Присвятив цикл віршів видат. істор. постатям та укр. письменникам; новелу «Останній день» — І. Франкові. Його проз. твори склали зб. «Осінні дими» (1986), «Сонце плакало» (1988), «Паролі міняються» (1990), «З вогню та в полум’я» (1997; усі — Київ). На низку віршів К. композитори М. Дремлюга, Р. Скалецький, В. Папаїко, Я. Поляхівський, В. П’ятигорський написали музику. Окремі твори К. перекладено рос., білорус., молд., кабардин., балкар., чес., болгар. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Весняні грози. Л., 1961; Чорнобривці. О., 1966; Квітнева рань. К., 1967; Калинове намисто. О., 1969; Щедре літо. К., 1970; Сонце в лютому. О., 1973; Яблуневі світанки. О., 1977; Зустріч у вересні. О., 1980; Березнева заметіль. Сф., 1983; Монолог. К., 1988; Мій карий кінь. К., 1995; Очима Водолія. К., 1998; Сонети. К., 1999; Шляхами мрій. К., 2000; Перехрестя. К., 2002; Вибрані твори: У 2 т. К., 2002; Вдогін за весною. К., 2003.
Рекомендована література
- Дереч Д. Рідна тема // ЛУ. 1966, 21 черв.;
- Перебийніс П. Аромат чорнобривців // Вінн. правда. 1966, 24 листоп.; Бортняк А. Запашне літо // Там само. 1967, 7 лип.;
- Буглов М. Щедрість // Жовтень. 1972. № 7;
- Бедзик Ю. Кирилові Курашкевичу — 75 // ЛУ. 1995, 28 груд.
Завантажити статтю
Людина 
