КУРИЛЕ́НКО Онисим Данилович (03(16). 03. 1904, с. Борівка, нині Чернів. р-ну Вінн. обл. — 25. 09. 1982, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1952), професор (1952), член-кореспондент АН УРСР (1969). Заслужений діяч науки УРСР (1974). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1930). Працював від­тоді у Київ. технол. ін­ституті харчової промисловості: доцент (1946–51), професор (1951–62) та водночас зав. (1948–62) каф. фіз. і колоїд. хімії, заст. дир. з навч. і наук. роботи (1952–55); за сумісництвом від 1946 — в Ін­ституті заг. та неорган. хімії АН УРСР: від 1962 — за­ступник директора з наукової роботи і зав. лаб. фізико-хімії та термодинаміки дис­перс. систем; 1968–75 — директор та водночас завідувач від­ділу електрохімії і термодинаміки дис­перс. систем, від 1975 — завідувач від­ділу колоїд. хімії полі­електролітів та дис­персій Ін­ституту колоїд. хімії та хімії води АН УРСР (обидва — Київ). Наукові дослідже­н­ня: стабільність дис­перс. систем, електрохімія полі­електролітів, гідратація високомолекуляр. сполук, хімія поверхн. явищ, природа і механізм взаємодії води з гідрофіл. сполуками. Заклав основи наук. напряму із взаємодії дис­перс. фази з дис­перс. середовищем у колоїд. системах. Започаткував ви­вче­н­ня де­стабілізації модел. та практично важливих дис­персій за допомогою флокулянтів. Його роботи стали базовими з роз­робле­н­ня коло­їдно-хім. основ викори­ста­н­ня високомолекуляр. речовин для регулюва­н­ня стабільності дис­перс. систем.