Курильчук Микола Михайлович

Визначення і загальна характеристика

КУРИЛЬЧУ́К Микола Михайлович (24. 09. 1926, с. Джерело, нині Олев. р-ну Житомир. обл. — 02. 02. 2004, Житомир) — прозаїк, драматург. Член НСПУ (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Дубен. культ.-осв. технікум (Рівнен. обл., 1956), Київ. університет (1963). Очолював Олев. рай. від­діл культури; в обл. г. «Радянська Житомирщина» (1961–86): завідувач від­ділу культури та відп. секр. Дебютував 1959 оповіда­н­ням «Оксана». Автор пʼєс «Важке при­значе­н­ня» (1962), «Іду до вас, друзі» (1964), «Агрономи» (1965), «Ніч перед без­смертям» (1967), «Щедре літо» (1974), «Ми при­йдемо в травні» (1983); зб. гуморист. оповідань «Неувʼязоч­ка» (1965), «Гуморески» (1968); романів «Джерело» (1973), «Кри­ниця» (1976; 1986), «Живий попіл» (1988); повістей «Десант капітана Творогова» (1979), «За­ради чого?», «Не остуди свого серця» (обидві — 1981; усі — Київ). У творчості від­ображав події 2-ї світової війни, порушував про­блеми поліс. села, збереже­н­ня природи, морал. чистоти в стосунках людей.

Літ.: Шитікова Т. Ф. Микола Михайлович Курильчук: (До 50-річчя з дня народж.): Бібліогр. покажч. 1976; Монастирецький Л. Микола Курильчук // Письмен­ники Житомирщини. Кн. 1. 2010 (обидві — Житомир).

М. Ю. Костриця, П. В. Білоус

Завантажити статтю