КОРПАНЮ́К Василь Семенович (19. 05. 1922, с. Яворів, нині Косівського р-ну Івано-Франківської обл. — 27. 07. 2004, м. Косів) — майстер різьбле­н­ня на дереві. Син Семена (див. Корпанюки), батько Василя, дід Юрія Корпанюків. Заслужений майстер народної творчості України (2002). Член Національної спілки художників України (1971), Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2000). На­вчався різьбити у батька. Працював у Косові: 1940–74 (з пере­рвою 1941–45) різьбярем виробничо-художнього обʼ­єд­на­н­ня «Гуцульщина»; 1974–83 — на художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду Спілки художників України. Учасник всеукраїнських, всесоюзних, між­народних мистецьких ви­ставок від 1949. Виконував інкрустації різнокольоровими породами дерев, металом, бісером. Зберіг традиційну чіткість орнаментальної композиції. Робив також оправи для на­престольних Євангелій, різьбив престоли, руківʼя для корогов тощо. Манера К., що полягає у не­глибокому вишуканому різьблен­ні точних пропорцій і симетрії в орнаментах, стала поширеною у церковному мистецтві, зокрема у різьблен­ні рам для ікон та деталей іконостасів. Серед робіт — декоративні тарелі, скриньки, топірці, свічники, рахви, таці, обкладинки для альбомів. Окремі вироби зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Музеї етно­графії та художнього промислу.