Кушнірик Іван Григорович

КУШНІ́РИК Іван Григорович (08. 03. 1924, с. Малятинці, нині Кіцман. р-ну Чернів. обл. — 02. 06. 2011, там само) — прозаїк, перекладач. Член НСПУ (1965). Літ. премії ім. В. Зу­­бара (1999) та І. Бажанського (2003). Закін. Чернів. університет (1949). Учителював. Друкувався у рай. г. «Вільне життя», обл. г. «Буковина», «Zorile Bucovinei». Переклав із румун. мови романи та повісті «Велика битва біля Малого ставу» О. Панку-Яша (К., 1958), «У Резешів» В. Галана («Все­­світ», 1960, № 11), «Зірка впаде опівночі» Т. Константіна (1960), «Таємниця підземної га­­лереї» В. Коліна, «Свати» А.-І. Ґі­­лія (обидва — 1961), «Вони з Кри­­санти» Дж. Ютеш (1962), «Злочин банкіра Друґана» (1963; 1971; 1973) та «Я так тебе любив» (1976) З. Станку, «Боги спускаються з Олімпу» Д. Рендіса (1964), «Мар­­нотратці» М. Преди (1967), «Каз­­ки» Й. Крянґе (1968), «Золотий шолом» А. Шахіґіана (1969), «Йон» (1974) та «Ліс повішених» (1988) Л. Ребряну, «Остання ніч кохання, перша ніч війни» К. Пе­­треску (1974; 1984), «Рай розстриг» Й. Брада (1984), «Перевтілення фараона Тла» М. Емінеску (вміщено у зб. «Зневірений дух», 1987; усі — Київ). Переклав молд. мовою кілька новел В. Стефаника (опубл. у зб. «Нувеле», Кишинэу, 1971), із румун. — п’єсу Г. Ловінеску «Смерть худож­­ника» (1973). Написав кн. «Моє село. Коротка історія Малятинців» (2001), уклав «Українсько-румунський розмовник» (2005; обидва — Чернівці).

Завантажити статтю