Лабрадорит
ЛАБРАДОРИ́Т – магматична гірська порода, різновид габро. Складається переважно з мінералу лабрадору. Також містить піроксени, авгіт, титаномагнетит, ільманіт, апатит, іноді – калієвий польовий шпат, кварц, біотит. Колір темний (майже чорний), зеленувато-сірий, сірувато-білий, характерна іризація (переливи полиску) від темно-синіх до золотистих гам. Залягає у тектоніч. плитах на кристаліч. щитах. Використовують у монум. арх-рі та як високоякіс. облицюв. матеріал. На території України осн. поклади Л. зосереджені у межах УЩ. Найпотужніше – Головинське родовище лабрадоритів у Житомир. обл. З нього споруджено архіт. комплекси у Києві, Москві, Ленінграді (нині С.-Петербург) та ін. містах СНД і далекого зарубіжжя.
Літ.: Костриця М. Ю. Географія Житомирської області: Посіб. для вчителів і учнів. Ж., 1993.
М. Ю. Костриця
Рекомендована література
- Костриця М. Ю. Географія Житомирської області: Посіб. для вчителів і учнів. Ж., 1993.