ЛА́ДНИЙ Іван Данилович (10. 10. 1927, с. Велика Рибиця Краснопіл. р-ну, нині Сум. обл. — 23. 03. 1987, Москва) — лікар-епідеміолог, інфекціоніст. Доктор медичних наук (1982). Закін. Харків. мед. ін­ститут (1957), де від­тоді й працював. 1965–71 — радник, 1976–83 — за­ступник Ген. дир. ВООЗ, брав участь у реалізації про­грами з ліквідації віспи та здійснен­ні аналізу епідеміол. си­­туації у світі. Від 1971 — нач. Гол. упр. карантин. інфекцій МОЗ СРСР. 1983–87 — за­ступник директора ВНДІ мед. та мед.-тех. інформації; во­­дночас 1986–87 — директор Держ. центр. наук. б-ки (обидва — Мос­ква). Наукові дослідже­н­ня: епідеміоло­гія, інфекц. захворюва­н­ня, методи профілактики й лікува­н­ня віспи, боротьба з діарей. та паразитар. хворобами. Автор кн. «М. Н. Соловьев (1886–1980)» (Москва, 1982).