ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Лазор Катерина Леонідівна

ЛА́ЗОР Катерина Леонідівна (1919, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 19. 08. 1996, Оттава) – журналістка, громадсько-культурна діячка. Дочка Л. Білецького і Н. Верпето, дружина Олега Ольжича. Навч. на філос. факультеті УВУ в Празі. Від 1940 – у культур. реферантурі Центр. Проводу ОУН(м) у Празі, де й познайомилася з О. Кандибою (Ольжичем). 2 серпня 1943 таєм­но повінчалася з ним у церкві с. Верхня Яблунька (нині Турків. р-ну Львів. обл.). 1945 емігрувала до Німеччини (м. Ульм), 1949 – до Канади (м. Вінніпеґ). Від 1950 – ред. журналу Організації українок Канади «Жіночий світ», кор. часопису «Новий шлях». У жовтні 1950 вийшла заміж за журналіста Є. Ла­зора. Працювала бібліографом у славіст. відділі при Торонт. університеті (1954–84). Досліджувала укр. пресу в Чехії 1848–1919. Тривалий час керувала дит. теат­ром «Бабусина казка» (Торонто), писала дит. твори, з якими виступала на сцені, займалася громад., літ., благодійниц. діяльністю. Зберігала великий архів батька, 1988 передала УВАН рукопис первіс. текстолог. студії Л. Білецького про «Руську правду», інші його рукописи праць, листування. У спогадах «Ольжич, яким я його пам’ятаю» (1985) розповіла про історію написання віршів («Акваріум», «Нічний напад» та ін.), у мемуарах «Думками вслід за Ольжичем» подала інформацію, що розкриває характер Олександра Олеся, побратимів з ОУН, героїч. чин О. Кандиби.

Пр.: Думками вслід за Ольжичем // УІ. 1985. № 1–4; Ольжич, яким я його пам’ятаю // Олег Ольжич. Цитаделя духа. Братислава, 1991.

Літ.: Мацько В. Перехресні стежки // Кам’янець-Поділ. вісн. 1992, 1 січ.; Ка­­терина Білецька-Лазор [Некролог] // Свобода. 1996, 11 верес.; Мацько В. Вияв авторської свідомості у приватному листуванні // Медіапростір: Зб. наук. ст. із соц. комунікацій. Т., 2014. Вип. 6.

В. П. Мацько

Основні праці

Думками вслід за Ольжичем // УІ. 1985. № 1–4; Ольжич, яким я його пам’ятаю // Олег Ольжич. Цитаделя духа. Братислава, 1991.

Рекомендована література

  1. Мацько В. Перехресні стежки // Кам’янець-Поділ. вісн. 1992, 1 січ.;Google Scholar
  2. Ка­­терина Білецька-Лазор [Некролог] // Свобода. 1996, 11 верес.;Google Scholar
  3. Мацько В. Вияв авторської свідомості у приватному листуванні // Медіапростір: Зб. наук. ст. із соц. комунікацій. Т., 2014. Вип. 6.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Лазор Катерина Леонідівна / В. П. Мацько // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-53039

Том ЕСУ:

16-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2016

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

53039

Кількість переглядів цього року:

13

Схожі статті

Книш
Людина  | Том 13 | 2013
А. І. Жуковський
Кротюк
Людина  |  Том 15 | 2014
А. В. Чечельницький
Гедеон
Людина  | Том 5 | 2006
В. В. Квітка

Нагору