Ламах Валерій Павлович

ЛА́МАХ Валерій Павлович (06. 03. 1925, м. Лебедин Харків. губ., нині Сум. обл. – 24. 05. 1978, Київ) – графік. Чоловік Аліни, батько Люд­­мили Ламахів. 1942 вивез. на примус. роботи до Німеччини. Член СХУ (1955). Закін. Київський художній інститут (1954; викл. В. Касіяна, Ф. Самусєв). Працював у Києві: ред. редакції політ. плаката видавництва «Мистецтво» (1956–64); на творчо-вироб. комбінаті (1965–73); доцент вечір факультету Укр. полігр. інституту (1974–78). Осн. галузі – монум.-декор. мистецтво, графіка. Плакати Л. ґрунтуються на образ. асоціаціях укр. фольклору, зокрема на використанні приказок, при­­слів’їв, пісень. Ство­рював також панно, мозаїки.

Тв.: панно «Дружба народів» (аванзал гол. павільйону ВДНГ УРСР у Києві, 1957, спів­авт.); мозаїки – в інтер’є­рах Київ. річк. вокзалу та аеропорту «Бориспіль» (Київ. обл.; обидві – 1965), Палацу культури (м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл., 1969).

Літ.: Мельников О. В. Українська академія друкарства: Істор.-бібліогр. довід. 1930–2010. Л., 2010.

Л. О. Лисенко

Основні твори

панно «Дружба народів» (аванзал гол. павільйону ВДНГ УРСР у Києві, 1957, спів­авт.); мозаїки – в інтер’є­рах Київ. річк. вокзалу та аеропорту «Бориспіль» (Київ. обл.; обидві – 1965), Палацу культури (м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл., 1969).

Рекомендована література

1. Мельников О. В. Українська академія друкарства: Істор.-бібліогр. довід. 1930–2010. Л., 2010.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF