Лар Василь Васильович

ЛАР Василь Васильович (04. 12. 1892, с. Золотареве Мараморос. комітату, нині Хуст. р-ну За­карп. обл. — 15. 12. 1983, м. Лендс­дейл, шт. Філадельфія, США) — культурно-освітній і церковний діяч. Закін. Ужгород. духовну семінарію (1918). 26 травня 1918 висвяч. на греко-катол. священика. Душпастирював у парафіях Закарпа­т­тя. У с. Верх­ні Верецьки (нині Верх­ні Ворота Воловец. р-ну Закарп. обл.) сприяв утворен­ню осередків т-в «Просвіта» і «Тверезість». Учасник і спів­організатор просвітян. зʼ­їздів. Один з організаторів збору коштів на будівництво «Нар. дому» в Ужгороді. Спів­працював з А. Волошиним, В. Желтваєм, Ю. Реваєм та ін. У між­воєн. період — проф. і дир. Ужгород. греко-катол. жін. учител. семінарії (до 1939). Член Товариства греко-катол. священиків, організов. Д. Няраді (1939). Проводив значну агітац. роботу під час виборів до сойму Карпат. України. У січні–березні 1939 — у складі Центр. проводу Укр. нац. обʼ­єдн. Під час нападу Угор­щини на Карпат. Україну особисто роз­давав зброю семінаристам і благословляв їх на бо­ротьбу з агресором. Його прі­­звище у листопаді 1938 внесено до «Списку українців, які намагалися шкодити мадяр. і мадя­ро-рус. народу». Із приходом угорців заарешт. і увʼязн. у конц­таборі Варʼюлопош. Звільн. завдяки клопотан­ню єпис­копа О. Стойки. Ви­їхав до Праги, а потім до США. Збудував приход. дім і школу, від­ремонтував і роз­писав церкву, заснував кілька парохіял. організацій. Служив парохом Собору Непороч. Зача­т­тя Пречистої Діви Марії у Філадельфії, церкви св. Петра і Павла в Анонсії. Одну з вулиць цього міста 1981 на­звано на його честь.

Завантажити статтю