ЛАРЧЕНКО́В Анатолій Якович (Ларченков Анатолий Яковлевич; 30. 11. 1931, с. Дашино, нині Смолен. обл., РФ) — російський драматург. Член СП СРСР (1977). Канд. геол.-мінерал. н. (1968). Закін. Моск. нафт. ін­ститут (1956), Всесоюз. заоч. університет мистецтв (Москва, 1961). Від 1962 мешкав у Чернігові, працював у геол.-розв. партіях, від 1969 — старший науковий спів­робітник Черніг. від­діл. Укр. н.-д. геол.-розв. ін­ституту, де під­готував і захистив дисертацію. Написав низку наук. статей геол. тематики. 1977 пере­їхав до м. Вязьма Смолен. обл. Очолив літ. обʼ­єдн. «Слово», при якому створив однойм. театр. Першу пʼєсу «Жовтневий ранок» написав 1957 (вперше була по­ставлена у Швейцарії), через два роки у нар. театрі Набіт-Дага (нині м. Балканадат, Турк­мені­стан) за його пʼєсою «Слухається справа» по­ставлено ви­ставу. У на­ступні роки у багатьох профес. театрах і самодіял. колективах Росії та України йшли ви­стави за його пʼєсами. Автор пʼєс «Каракумська новела» (1962), «По­стріл» (1965), «Троє» (1967), «Завтра — День Пере­моги» (1976), «Біла-біла черемха» (1981), зб. пʼєс «Вірність» (1984; укр. перекл. Є. Бантиша) та ін., у яких від­творював події більшов. пере­вороту 1917 та 2-ї світової війни, порушував морал.-етичні про­блеми. У худож. творах оспівує красу рідного краю. Ви­ступає також і як театр. критик. Пʼєси Л. ставилися у театрах Чернігова, Житомира, Івано-Франківська, Ніжина.