ВОЛО́ДІН Олександр Мойсе­йович (Володин Александр Моисеевич; справж. — Лифшиц; Ліфшиць; 10. 02. 1919, Мінськ — 17. 12. 2001, С.-Петербург) — російський драматург, прозаїк. Державна премія РФ. Учасник 2-ї світової війни. Закін. ВДІК (1949; сценарне від­діл.). Працював драматургом у Ленінгр. Великому драм. театрі ім. М. Горького (нині С.-Петербург) і «Соврємєн­ніку» (Москва), ред. на кіностудіях «Лен­наукфільм» і «Ленфільм». Дебютував зб. «Рас­сказы» (Ленин­град, 1954). Автор пʼєс «Фабричная девчонка» (по­ставл. 1956), «Пять вечеров» (1959; однойм. фільм, 1979, реж. М. Михалков, кіностудія «Крупний план»), «В гостях и дома» (1960), «Старшая сестра» (1961; однойм. фільм, 1967, реж. Г. Натансон), «На­значение» (1964), «Две стрелы» (1967, по­ставл. 1980), «Каструч­ча» (1968), «Дульсинея Тобос­ская» (1969, по­ставл. 1971), «Ящерица» (1969, по­ставл. 1982), «Мать Иисуса» (1970); кн. спогадів «Для театра и кино», «Оптимистические записки» (обидві — Москва, 1967), «Записки нетрезвого человека» (1991), «Попытка покаяния» (1998; обидві — С.-Петербург). За кіносценаріями В. створено низку фільмів: «Пригоди зубного лікаря» (1965, реж. Е. Клімов), «Дзвонять, від­чиніть двері!» (1966, реж. О. Мітта), «Фокусник» (1967, реж. П. Тодоровський; усі — «Мосфільм»), «Дочки-матері» (1975, реж. С. Герасимов), Центр. студія дит. і юнац. фільмів ім. М. Горького), «Осін­ній марафон» (1979, реж. Г. Данелія, «Мосфільм»; Державна премія РРФСР, 1981; опубл. — Москва, 1980). Автор сценарію та реж. х/ф «Подія, якої ніхто не помітив» (1967). У творчості В. ви­ступав проти догматизму, споживац. психології, змальовував людей «невидатних» професій (у рад. періодиці його критикували за «дегероїзацію дійсності»). В жанр. від­ношен­ні пʼєси В. варіюються від реаліст. життє-, побутописа­н­ня до антиутопії, від сатир. гротеску до літературоцентрич. парафразу та притчі.