ЛАУТЕРПА́ХТ Герш (16. 08. 1897, м. Жовква, нині Львів. обл. — 08. 05. 1960, Лондон) — право­знавець. Навч. у Львів. університеті (1915–19), здобув докторат із права (1922) та політ. наук (1923) у Віден. університеті. 1923 пере­їхав до Великої Британії, викладав у Лондон. школі економіки та політ. наук; 1937–55 — проф. Кембридж. університету; водночас 1946–47 — чл. Британ. комісії зі справ військ. злочинців; 1951–55 — чл. Комісії між­­нар. права ООН; 1955–60 — чл. Між­нар. суду ООН (м. Гааґа, Нідерланди). Зробив знач. внесок у роз­виток законодавства в галузі воєн. злочинів і роз­робле­н­ня статуту Нюрнбер. між­нар. військ. трибуналу (1945–46). Дотримуючись загалом позитивіст. по­глядів, Л. вважав, що, крім між­нар. договорів та звичаїв, природне право також є джерелом між­нар. права. На його думку, за від­сутності конк­рет. правових норм між­нар. пра­во може доповнюватися принципами справедливості та заг. принципами права. Одним із перших об­ґрунтував ідею ви­зна­н­ня між­нар. правосубʼєкт­ності індивіда і роз­глядав роз­виток ін­ституту захисту прав людини як новий напрям між­нар. права, який згодом транс­формувався в його галузь.