КОСТИ́РЯ Іван Сергі­йович (13. 01. 1932, х. Федорівка, нині с. Федорівське Межів. р-ну Дні­проп. обл. — 27. 08. 2003, Донецьк) — прозаїк. Член НСПУ (1965). Всеукр. літ. пре­мія ім. В. Короленка (1986), обл. літ. премія ім. В. Шутова (1993). Закін. Київський медичний ін­ститут (1957), Ви­щі літ. курси при Літ. ін­ституті у Москві (1967). Працював лікарем у м. Горлівка (Донец. обл.), кор. г. «Культура і життя», «Радянська Донеч­чина», «Социалисти­ческий Донбасс», «Комсомолец Донбас­са»; 1976–88 — завідувач від­ділу рос. прози та поезії ж. «Донбасс» (Донецьк). Почав друкува­тися на поч. 50-х рр. Писав укр. та рос. мовами. Створив для ді­тей зб. оповідань «Под­земный ход» (Сталино, 1960), «Живой род­ник» (К., 1965), «Шахтерский бога­тырь» (1967), «Тринадцатое число» (1977; обидві — Москва), опо­ві­дань та казок «Терикон­ный край» (К., 1982), «Спасибо тебе, кукушка!» (Москва, 1983), «Кто зажигает солнышко» (Д., 1987), повість­-казку «Как зверята ума набирались» (Москва, 1969; укр. перекл. — Д., 2005), істор.-докум. «Повість про сонцерубів» (К., 1961, спільно з В. Демидовим), зб. повістей, оповідань, казок, легенд «Сказка о солнечных бра­тьях» (1994), повістей, оповідань для юнацтва «Ушла война на за­пад» (1999), «Білі голуби дитинства» (2008), казки «Три Івани, три брати», «Хто чим хвалиться» (обидві — 2005; усі — Донецьк). Творчість К. сповнена проникли­вою ліричністю, багато­гран­ністю образ. світоро­зумі­н­ня й світобаче­н­ня. Брав участь у геол. екс­педиціях до Сх. Забайка­л­ля і Серед. Азії, на Урал і Кольський п-ів — видав польовий щоден­ник «Рос­сийский тракт» (Д., 1978). Автор крає­­­знав. докум.-худож. творів «Думы о Диком поле», «Думы о Донецком кряже» (оби­дві — 2001; 2003), «Слово о До­нец­ком крае» (2002), «Думы о Донбас­се» (2002; 2004; 2007; укр. перекл. — 2007); узагальн. докум.-худож. праці про письмен­ників, доля яких повʼяз. із Межівщиною, «Межівська сторо­на» (2003; 2004; усі — Донецьк). Окремі його твори пере­кладено польс., угор., нім., азерб., молд., удмурт. мовами. У рукописі лишився епіч. роман «Бедлам».