Левицька Наталія Юліанівна
Визначення і загальна характеристика
ЛЕВИ́ЦЬКА Наталія Юліанівна (01. 03. 1893, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ — 16. 01. 1964, м. Нью-Йорк, США) — актриса. Дружина Г. Нички. Сценічну діяльність розпочала 1912 в театр. трупі Й. Стадника, у якій грала до 1914. Виступала у театрі товариства «Укр. бесіда» у Львові (1915–16, від 1921), Стрілец. театрі під керівництвом К. Рубчакової (1916–18), Терноп. укр. драм. театрі під керівництвом М. Бенцаля (1918–19), Новому львів. театрі (1919–20; водночас — сестра милосердя у шпиталях УГА), Укр. незалеж. театрі у Львові (1920–21), згодом у трупі В. Блавацького. 1929 через хворобу залишила сцену. Від 1944 — на еміграції у Німеччині, від 1948 — у США. Виконувала з успіхом лірико-героїчні, драм.-психол. і комед. ролі у п’єсах укр. і зарубіж. драматургів.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Наталка, Софія («Суєта», «Безталанна» І. Карпенка-Карого), Одарка («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Олена («На перші гулі» С. Васильченка), Івга, Інна Мусташенко, Маруся («Молода кров», «Закон», «Базар» В. Винниченка), Мати («Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської), Настуся («Хмара» О. Суходольського), Килина («Про що тирса шелестіла» С. Черкасенка), Ганнуся («Молодість» М. Гальбе), Ребека Вест («Росмерсгольм» Г. Ібсена), Сільветта («Романтики» Е. Ростана).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
